Що треба знати про бронювання військовозобов'язаних працівників?

З початком війни стартувала й мобілізація військовозобов'язаних. Таким способом поповнюються лави захисників країни від загарбників. Але влада розуміє, що комусь потрібно виконувати й поточну роботу. Інакше зупиняться підприємства та зникне потік коштів у бюджет. Тому законодавством передбачено можливість бронювання чоловіків для виконання службових обов'язків.

Порядок бронювання військовозобов'язаних

В Україні існує норма, згідно з якою громадяни, які досягли 18-річного віку та підлягають призову на військову службу, зобов'язані з'явитися до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки для підтвердження свого здоров'я та готовності до проходження служби у Збройних силах України чи альтернативних формах служби. Наразі відбувається мобілізація громадян. 

Тож взяття на військовий облік передбачає уточнення персональних даних та визначення ступеня придатності до служби. В окремих випадках під час цієї процедури також може бути вручена повістка для подальшого направлення до військової частини.

Бронювання — це процедура, яка дозволяє підприємствам отримати відстрочку для працівників певних категорій. Таким чином громадяни не звільняються від обов'язку захищати країну, а тільки відкладають його на час, доки працюють на підприємстві.

У 2026 році процедура постанови на облік суттєво спростилася:

1. Автоматична постановка чоловіків 25–60 років, які не перебували на обліку, відбувається через дані державних реєстрів
2. 17-річні юнаки стають на облік дистанційно через застосунок «Резерв+» щороку (з 1 січня по 31 липня) — без візиту до ТЦК і без медкомісії.
3. Медичне обстеження — для переходу з призовників у військовозобов’язані (у 25 років), при уточненні даних за повісткою або направленням або мобілізації. Під час воєнного стану висновок ВЛК дійсний 1 рік.
4. Підписання документів та видача військового квитка. Зараз основним документом є електронний військово-обліковий документ (Резерв ID).

Бронювання військовозобов’язаних у 2026 році

Бронювання — це процедура, яка дозволяє підприємствам отримати відстрочку для працівників певних категорій.  Основні нормативні акти, що регулюють бронювання військовозобов’язаних у 2026 році:

• Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII (ст. 25 регулює бронювання як підставу для відстрочки).
• Постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 76 — це головний підзаконний акт, який детально описує порядок, критерії та процедуру.
• Закон № 4630-IX (від жовтня 2025, набрав чинності в грудні цього року) — ввів тимчасове бронювання до 45 днів для нових працівників ОПК та критично важливих підприємств (навіть при проблемах з військовим обліком).
• Постанова КМУ № 1608 від 08.12.2025 — спростила процедуру для критично важливих підприємств (скасування 72-годинної перевірки до 01.02.2026, прискорення).
• Постанова КМУ № 113 від 30.01.2026 — удосконалила бронювання для підприємств ОПК.

Важливо! Зміст вказаних нормативних актів постійно змінюють, адаптуючи до потреб країни та перебіг війни. Тому варто періодично передивлятися інформацію. 

Щоб отримати бронювання для працівників, керівник підприємства подає запит до уповноваженого органу. Перед поданням заяви важливо точно визначити, до якого органу звертатися саме для вашого типу підприємства.

Для більшості критично важливих підприємств і компаній, що працюють на потреби оборони, документи подаються через «Дію» і розглядаються Міністерством економіки України.

Підприємства, які виконують мобілізаційні завдання, можуть подавати списки через орган, що їх затверджував. Державні органи подають заявки в особливому порядку, часто безпосередньо до Генерального штабу ЗСУ.

При складанні заяви необхідно надати обґрунтування бронювання кожного працівника, актуальну довідку про кількість уже заброньованих військовозобов’язаних на підприємстві.

Після подання в «Дії» дані автоматично перевіряються в реєстрі «Оберіг». Уповноважений орган розглядає подані документи. У разі відсутності зауважень формується рішення про бронювання. У деяких випадках (для підприємств ОПК та тих, що виконують важливі завдання для ЗСУ) потрібне додаткове погодження з Міноборони або Генеральним штабом. Запит на бронювання розглядається упродовж 72 годин.

Термін дії бронювання залежить від категорії:

• Для більшості підприємств — до 12 місяців з можливістю подальшого продовження
• Для державних органів — на період мобілізації
• Для працівників підприємств, що безпосередньо забезпечують потреби ЗСУ, міжнародних судів чи установ ООН — на весь строк дії трудового договору.

Після прийняття позитивного рішення списки заброньованих передаються до територіальних центрів комплектування, де військовозобов’язаних ставлять на окремий облік.

Важливо! На будь-якому етапі розгляду можлива відмова у бронюванні через невідповідність критеріям, перевищення ліміту, проблеми з військовим обліком чи інші порушення.

Нововведення щодо бронювання від 2 червня 2026 року

Постанова КМУ №692 від 30.05.2026 набрала чинності 02 червня 2026. Деякі її положення починають діяти з дати її публікації, інші – з 01 вересня 2026 року.

Що змінилося:

• Середня заробітна плата на підприємстві для отримання статусу критично важливого та бронювання працівників має становити не менше 3 мінімальних зарплат (25941 грн). Для прифронтових територій її розмір залишається незмінним — 2,5 мінімалки (21618 грн).
• Вимога до середньої ЗП по підприємству (для критичності) починає працювати вже з червня 2026, до зарплати конкретних заброньованих працівників — з 1 вересня 2026.
• Працівники-сумісники та ті, хто вже має відстрочку за іншими підставами (ст. 23 Закону про мобілізацію), враховуються у квоту бронювання лише за одним місцем роботи.

Чинні рішення про критичність зберігаються до 1 вересня 2026, але до цієї дати органи влади мають провести повний перегляд і перезатвердження статусу для всіх підприємств.

Що не змінилося для робітників з чинним бронюванням:

• Чинне бронювання продовжує діяти до кінця свого строку і його не потрібно терміново переоформлювати
• Для продовження або перебронювання підприємство має відповідати новим критеріям (зарплата, квоти тощо)

Проходження ВЛК для продовження броні не вимагається, крім винятків.

Підприємства, які можуть забронювати своїх працівників

Воєнний стан в Україні вносить певні зміни до функціонування бізнесу та обов'язків громадян. Бронювання військовозобов'язаних на підприємстві є важливим механізмом для забезпечення безперервності роботи критично важливих компаній та інфраструктури. Але його використання має відповідати законодавству та національним інтересам країни. Закони щодо бронювання постійно змінюються, адаптуючись під складні умови в країні. Перелік підприємств, які мають право на бронювання працівників, також регулярно коригується. Наразі він затверджений Постановою Кабінету Міністрів «Про внесення змін до Порядку бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану».

До підприємств, які мають змогу подати заявку на бронювання, належать:

1. Стратегічно важливі підприємства, такі як енергетика, транспорт, комунальні служби та інші, що відіграють головну роль у забезпеченні життєво важливих послуг для суспільства. Під час воєнного стану такі підприємства можуть звертатися за бронюванням своїх працівників від служби, щоб гарантувати безперервне функціонування критичної інфраструктури країни.
2. Наукові та виробничі організації, які займаються розробкою та виробництвом важливих продуктів для оборони, медицини, а також інших галузей, можуть мати право на бронювання своїх співробітників. Це важливо задля забезпечення безперервного функціонування наукових та виробничих процесів за умов військових загроз.
3. Підприємства, які керують критичною інфраструктурою та телекомунікаційними мережами, відіграють важливу роль у забезпеченні зв'язності та безпеки країни. Під час воєнного стану такі підприємства можуть звертатися за бронюванням своїх фахівців, щоб гарантувати безперервне функціонування важливих систем зв'язку та громадського управління.
4. Компанії, які експортують свою продукцію, та які важливі для економіки країни, також мають право бронювати своїх співробітників. Втрата кваліфікованих кадрів під час військового конфлікту може негативно вплинути на економіку країни та на її позиції на світових ринках. Компанія повинна пройти офіційну процедуру і бути визнаною критично важливою відповідним органом (Мінекономіки, галузевим міністерством, ОВА тощо) відповідно до встановлених критеріїв.

Не варто забувати, що органи державної влади та місцевого самоврядування також мають можливість бронювання.

Перелік професій, які не підлягають бронюванню

Станом на 2026 рік перелік дефіцитних військово-облікових спеціальностей, який Генеральний штаб ЗСУ надсилав у 2023 році застарів. 

Згідно з Порядком бронювання, військовозобов’язані підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності. Це означає, що жорсткої заборони на бронювання за конкретними ВОС, як у 2023 році, наразі немає. Теоретично можна бронювати осіб будь-яких спеціальностей, якщо підприємство критично важливе і працівник відповідає всім іншим критеріям.

Процедура проходження ВЛК для заброньованих працівників та строки дії бронювання

Чинне бронювання саме по собі не потребує проходження ВЛК для продовження відстрочки, однак окремі випадки можуть регулюватися спеціальними нормами законодавства.

Виняток з цього правила:

• Висновок ВЛК відсутній у реєстрі «Оберіг»
• При закінченні бронювання та призові (після втрати відстрочки)
• Добровільне бажання пройти ВЛК.

Якщо у «Резерв+» є чинний висновок ВЛК зі статусом «придатний», то проходити медичний огляд повторно не потрібно.

Бронювання діє з моменту внесення даних до реєстру «Оберіг» і відображення у «Резерв+». Для його продовження ВЛК не потрібна, якщо всі інші умови виконані роботодавцем.

Як перевірити бронювання військовозобов’язаного?

Найзручнішим і найнадійнішим способом перевірки статусу бронювання у 2026 році є мобільний застосунок «Резерв+». В ньому відображається:

• Наявність статусу «Заброньовано»
• Підстава для відстрочки
• Строк дії бронювання.

Щоб перевірити цей момент оновіть застосунок «Резерв+» до останньої версії та авторизуйтесь. Далі натисніть на три крапки біля вашого документа та натисніть «Оновити». Після цього з’явиться актуальна інформація про бронювання.

Інші способи перевірки: через ТЦК або роботодавця, портал «Дія». Інформація про конкретних заброньованих громадян не публікується у відкритих джерелах.

Електронний облік військовозобов'язаних

Єдиним державним реєстром обліку військовозобов'язаних є «Оберіг». Він постійно поповнюється даними з інших державних реєстрів (ДРАЦС, ПФУ, податкової, Міграційної служби). З грудня 2025 року основний електронний документ — «Резерв ID» (електронний військово-обліковий документ).

Крім цього, використовуються кабінет у «Дія» та застосунок «Резерв+». Перший дозволяє  отримати військово-обліковий документ для роздруківки. Другий є основним мобільним застосунком для військовозобов’язаних.

Обов’язки роботодавця щодо військовозобов'язаних

Роботодавці зобов’язані при прийнятті на роботу перевіряти наявність військово-облікового документа («Резерв ID» або роздруківку) та відповідність даних з інформацією з реєстра «Оберіг».

Протягом 7 днів з дня видання наказу про прийняття або звільнення працівника, зміни облікових даних треба повідомити про це ТЦК (до 5 числа місяця). Роботодавець також зобов’язаний вести списки персонального військового обліку (Додаток 5) і оновлювати його, щорічно звірятися з ТЦК.

Правила військового обліку мають бути розміщені на видному місті та доступні для всіх робітників підприємства.

Дії роботодавця в разі призову заброньованого працівника

Попри чинне бронювання, на практиці трапляються випадки, коли ТЦК призиває заброньованого працівника. Що робити роботодавцю:

1. Негайно зафіксувати факт призову.
2. Отримати копію наказу ТЦК про призов (або витяг).
3. Зібрати докази чинного бронювання: витяг з рішення Мінекономіки (або іншого уповноваженого органу), наказ підприємства про бронювання, знімок з екрана зі статусом «Заброньовано» в «Резерв+» працівника.
4. Повідомити ТЦК про наявність бронювання — надіслати офіційний лист з описом вкладення.
5. Вимагати скасування наказу про призов та виключення працівника зі списків на мобілізацію.
6. Оскарження в суді — вимагати визнати наказ ТЦК протиправним та скасувати його в частині призову працівника.

Крім цього, рекомендуємо забезпечити працівнику юридичну підтримку та не припиняти трудові відносини з працівником. Якщо працівника вже відправили до військової частини, то додатково вимагати виключення його зі списків особового складу частини.

Висновки

Бронювання військовозобов'язаних — процедура, яка дає змогу підприємствам зберегти працівників, які є критично важливими для функціонування. Не варто забувати, що законодавство щодо мобілізації, а відповідно, й бронювання, постійно змінюється. Набирають чинності нові нормативні акти, а також затверджуються зміни в правила, які вже існують. У майбутньому краще перевіряти внесення змін безпосередньо на державних порталах.