Вивільнення співробітників — процес, який повинен відбуватися тільки з урахуванням норм законів. Регулюється цей процес Розділом 3 Кодексу Законів про Працю України. Найбільша кількість підстав для звільнення — у статті 40 КЗпП.
За порушення трудового законодавства в разі звернення звільненого співробітника до суду, роботодавець може отримати великі неприємності: штрафи від 510 до 85 000 грн, позбавлення волі на строк до пів року або виправні роботи строком до двох років. І потрібно враховувати те, що судова практика здебільшого працює не на користь роботодавця.
Основна причина в тому, що роботодавець робить помилки й під час влаштування на роботу, і в ході трудових відносин із працівником. Щоб допомогти уникнути таких помилок, ми написали статтю.
В Україні є дві форми трудових відносин:
- строкові — обмежені терміном у трудовому договорі;
- безстрокові — укладені на невизначений термін.
У першому випадку все просто: у трудовому контракті визначено дату його завершення і роботодавець не продовжує договір на наступний період. Але необхідно пам'ятати, що в ст. 39–1 КЗпП України зазначено: якщо працівник продовжує працювати після завершення терміну дії договору, договір — продовжений на невизначений термін.
Щоб уникнути проблем та обставин, за яких можливе дострокове розірвання договору із працівником, необхідно врахувати це заздалегідь і прописати в договорі. У разі безстрокової форми трудових відносин, звільнення згідно зі ст. 40 КЗпП України можливе в таких випадках:
- з ініціативи співробітника, про що він повинен подати заяву на ім'я керівництва. У цьому випадку працівник повинен відпрацювати 2 тижні. Якщо причиною звільнення є надходження на строкову контрактну військову службу або вступ до ВНЗ, хронічна хвороба або інвалідність, працівника звільнено за законом від відпрацювання;
- за взаємної згоди — найчастіше саме так звільняються 90% співробітників. Відпрацьовувати 2 тижні в цьому випадку не потрібно.
- з ініціативи власника компанії — на цьому зупинимося докладно, тому що визначений законом перелік підстав для звільнення дуже великий.
Звільнення за ст. 40 КЗпП
Згідно з КЗпП ст. 40 і ст. 41 звільнення співробітників можливо у випадках зміни обставин керівника чи порушень з боку співробітника.
Важливо пам'ятати, що кожен епізод порушень з боку співробітників не повинен обмежуватися усним попередженням або доганою, варто обов'язково скласти документальне підтвердження, інакше в разі оскарження співробітником Вашого рішення про його звільнення, суд не буде боці недбайливого робітника. У великих компаніях звільнення співробітників — це відповідальність відділу кадрів, у маленьких — директора або власника.
Наприклад, щоб звільнити за прогул, потрібно його зафіксувати. А для цього слід вести документальний облік часу появи співробітників на робочому місці, має бути трудовий розклад (робочий графік і графік відпусток), згідно з яким офіційно ознайомлені всі співробітники. Відповідальний керівник повинен винести письмову догану і дати її на підпис такому працівнику, а якщо він відмовляється підписувати, скласти письмовий акт про відмову.
Під час звільнення за невідповідність посаді роботодавець має заповнювати особисті картки співробітника, де вказано всі освіти (дипломи, курси), історія трудового стажу, характеристики з попередніх місць роботи й т.д. Розглянемо докладніше, які підстави звільнення співробітників згідно з КЗпП
1. Підстави для звільнення з вини працівника
п. 4 ст. 40 КЗпП України
Систематичні й разові порушення з боку працівника без поважних причин: систематичні прогули й запізнення, порушення правил охорони праці або невиконання інших трудових обов'язків
п. 5 ст. 40 КЗпП України
Неявка на роботу з поважних причин, але протягом терміну більшого, ніж термін встановлений законом або договором. Наприклад, під час лікарняного, вагітності та пологах строк збереження за працівником посади без права його звільнити значно більший. А якщо співробітник отримав професійне захворювання або каліцтво за місцем роботи, посада за ним повинна зберігатися до одужання. Незаконне звільнення співробітника у відпустці, за винятком випадку ліквідації компанії.
п. 2 ст. 40 КЗпП України
Невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі через недостатню кваліфікацію або за станом здоров'я. Звільнення співробітників з цієї причини можливе, якщо немає нагоди за згодою працівника перевести його на іншу посаду. Цей пункт в реальності працює переважно у випробувальний термін (ст. 43-1 КЗпП). Якщо співробітник вже пройшов випробувальний термін, довести невідповідність у суді буде дуже складно.
п. 7 ст. 40 КЗпП України
Поява на роботі в стані токсичного, наркотичного або алкогольного сп'яніння. Але для доведення цього факту потрібно офіційне документальне підтвердження експертизи. Складним у плані доказів є вчинення співробітником аморального вчинку, який не сумісний з продовженням праці.
п. 4 ст. 41 КЗпП України
Перебування на роботі в прямому підпорядкуванні близької особи, що заборонено Законом про запобігання корупції.
п. 8 ст. 40 КЗпП України
Дрібне або велике розкрадання майна компанії. Факт розкрадання повинен також бути доведений в суді, а до набрання чинності рішенням суду можливо тільки відсторонення підозрюваного працівника від займаної посади. Нагадаємо, що в кримінальному праві до винесення рішення судом за відповідачем зберігається статус підозрюваного або обвинуваченого.
п. 3 ст. 40 КЗпП України
Систематичне невиконання обов'язків без поважних причин. Обов'язки будь-якого співробітника повинні бути чітко визначені в посадовій інструкції і в правилах внутрішнього розпорядку компанії, підписаних співробітником під час влаштування на роботу. Тут також є нюанс: звільнення співробітників на підставі цього пункту можливо тільки, якщо до цього випадку працівник вже отримував громадянське стягнення та інші дисциплінарні заходи.
2. Зміна обставин у роботодавця
п. 6 ст. 40 КЗпП України
Повернення на роботу працівника, який був на цій посаді раніше. Повернення співробітниць з декретної відпустки призводить до необхідності звільнення співробітників, які працювали на заміні. Але звільнення не матиме наслідків у разі неможливості або відсутності згоди співробітника на переміщення на іншу посаду у Вашій компанії.
п. 1 ст. 40 КЗпП України
Зміна праці чи виробництва — п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП. Мова йде про перепрофілювання підприємства, ліквідацію, банкрутство чи реорганізацію підприємства, скорочення штату без можливості або відсутності згоди працівника на іншу посаду у компанії. Складності виникають лише тоді, якщо підприємство насправді працює стабільно і не згодне зі звільненням працівника. На цьому пункті нам доведеться зупинитися детальніше
п. 1 ст. 40 КЗпП України — ліквідація, банкрутство, скорочення
У період карантину саме п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України — найпоширеніша причина звільнення працівників. Ліквідація та припинення діяльності призводять до звільнення співробітників без будь-яких гарантій. Окрема історія, якщо планується звільнення за скороченням штату. До скорочення штату найчастіше призводять перепрофілювання та реорганізація компанії.
Звільнення за скороченням штату: порядок дій роботодавця
Звільнення за скороченням штату — рішення, доцільність якого визначається тільки роботодавцем, тому що згідно з Господарським кодексом компанія самостійно встановлює необхідну кількість своїх працівників, визначає штатний розпис та свою організаційну структуру. Але роботодавцю необхідно дотримуватись процедури, зробивши попередження про звільнення співробітника.
Попередження про звільнення за 2 місяці
Якщо немає можливості або згоди від співробітника на зміну його посади або роботи в іншому офісі компанії, то відповідно до ст. 49-2 КЗпП України попередження про звільнення працівника з роботи необхідно зробити за 2 місяці для комерційних організацій, а для держслужбовців — за 30 календарних днів.
Це мінімальний строк, встановлений законом для звільнення за скороченням штату, але роботодавець за своїм бажанням може попередити співробітника і раніше. Незважаючи на те, що форма попередження про звільнення конкретно не визначена законом, краще це зробити письмово.
Лист попередження складають у двох однакових примірниках, один з яких залишається у керівника, а другий — у працівника, якого скорочують. Також потрібно скласти розписку працівника про отримання листа (з підписом і датою вручення) або зробити запис на примірнику листа попередження керівника
Повідомлення про звільнення працівника зразок:
Мал. Зразок попередження про звільнення за 2 місяці
Співробітник може відмовитись отримувати свій екземпляр або підписувати його, у такому разі керівник складає акт про відмову від вручення.
Звільнення оформляється після наказу директора. Далі необхідні такі дії:
- здійснити повний розрахунок по заробітній платі, якщо він ще не був проведений;
- при звільненні за скороченням штату закон зобов'язує виплатити працівникові вихідну допомогу в розмірі не меншому, ніж його середня місячна зарплата;
- видати правильно оформлену трудову книжку;
- видати співробітникові копію наказу про звільнення;
- на вимогу співробітника видати довідку про його роботу із зазначенням кваліфікації, посади, заробітної плати, періоду роботи та характеристику (за необхідністю).
Нагадаємо, що якщо на день звільнення за скороченням штату, працівник виявився у відпустці або на лікарняному, звільнити його можна лише в перший день його виходу на роботу з лікарняного чи відпустки.
Реєструйтеся на безплатні вебінари про експорт від Школи бізнесу Нова пошта
Зареєструватись на вебінарПоділись цією новиною
Тебе також можуть зацікавіти
