Бронювання працівників критичної інфраструктури: зміни 2026 року

Критична інфраструктура — це сукупність об'єктів та установ, які є надзвичайно важливими для функціонування суспільства та економіки країни. 

Перелік секторів визначено постановою КМУ «Деякі питання об'єктів критичної інфраструктури» № 1109. Відповідно до чинної редакції 2026 року до них належать:

• Паливно-енергетичний сектор: електроенергетика, нафтова, газова, вугільна промисловість, централізоване теплопостачання.
• Транспорт та логістика: залізничний, авіаційний, морський, річковий, автомобільний транспорт, поштовий зв'язок.
• Цифрова інфраструктура: телекомунікації, інформаційно-телекомунікаційні системи, центри обробки даних.
• Фінансовий сектор: банківська система, платіжні системи, фондовий ринок.
• Охорона здоров'я: заклади охорони здоров'я, виробництво ліків та медичних виробів.
• Продовольча безпека: харчова промисловість, водопостачання та водовідведення.
• Хімічна промисловість.
• Оборонно-промисловий комплекс.

Відповідно до Закону України на час воєнного стану працівники цих установ мають право на бронювання (відстрочку) від мобілізації задля забезпечення їхнього безперервного функціонування. Це стосується також органів державної влади та правоохоронних відомств.

У 2025 році Кабмін вніс низку змін до постанови № 76 про питання бронювання військовозобов’язаних та невеликі корективи вже в 2026 році. Розглянемо, що передбачає чинна редакція.

Оновлена постанова 76: які зміни затвердив Кабінет Міністрів України?

Актуальна редакція постанови має зміни, спрямовані на оновлення та оптимізацію процесу бронювання працівників критичної інфраструктури. 

Швидке анулювання відстрочок. Раніше рішення про бронювання могло переглядатися та анулюватися не частіше ніж раз на місяць. Згідно з новими правилами, цей період скорочено до 5 днів. Таке нововведення пов'язане з необхідністю оперативного реагування на зміни в потребах оборони країни або у функціонуванні самих підприємств критичної інфраструктури. Для підприємств це означає необхідність бути готовими до частіших переглядів списків заброньованих працівників та можливих кадрових змін.

Урахування мобілізованих. При визначенні кількості працівників, яких підприємство може забронювати, тепер буде враховуватися кількість співробітників, які були мобілізовані до лав Збройних Сил України та інших військових формувань після 18 травня 2024 року. Раніше могли існувати певні розбіжності між фактичною кількістю працюючих та обліковими даними щодо бронювання. Це нововведення має на меті більш точно відображати реальну ситуацію з укомплектуванням підприємств та запобігти надмірному бронюванню.

Оновлені підходи до розрахунку зарплати. У зв'язку з переходом на щомісячну звітність з оплати праці, середню ЗП працівників для цілей бронювання тепер розраховуватимуть за останній календарний місяць, що передує поданню документів на бронювання. Крім того, однією з вимог для бронювання залишається рівень заробітної плати працівника – не менше ніж 3 мінімальні ЗП (тобто понад 25 941 гривень.)

Автоматична перевірка зарплати. Для спрощення та прискорення процесу перевірки відповідності рівня заробітної плати встановленим вимогам, ПФУ та Міністерство цифрової трансформації України налагодили електронний обмін даними. Це дозволяє автоматично перевіряти, чи отримує працівник заробітну плату у розмірі від 26 тисяч гривень.

Алгоритм бронювання працівників критичної інфраструктури у 2026 році

Нововведення Кабміну — бронювання тепер можливо виключно через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, тобто через Дію. Хто може подати заяву? Керівник підприємства або уповноважена особа, яка авторизувалася на порталі «Дія» за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП) юридичної особи.

Алгоритм такий:

1. Авторизуватися на порталі «Дія» за допомогою КЕП юридичної особи.
2. Обрати послугу «Бронювання працівників» та натиснути «Подати заяву».
3. Внести дані про працівників, яких потрібно забронювати (ПІБ, РНОКПП).
4. Перевірити сформовану заяву та підписати її електронним підписом. Якщо заяву подає уповноважена особа — заяву додатково підписує керівник.
5. Дочекатися опрацювання. Термін розгляду заявки — до 3 робочих днів (72 години).
6. Отримати результат. Результат бронювання надходить до особистого кабінету підприємства на порталі «Дія». Заброньовані працівники можуть перевірити свій статус у застосунку «Резерв+» та сформувати військово-обліковий документ.

Окремо відомство звернуло увагу на те, що у випадку, коли працівник вже має чинне бронювання, перед поданням нової заявки його попередню бронь необхідно обов'язково анулювати. Бронювання надається на строк дії воєнного стану або на строк дії рішення про визначення підприємства критично важливим.

Ліміти бронювання

За загальним правилом — не більше 50% від кількості військовозобов’язаних працівників підприємства.

Для підприємств, що забезпечують критичну комунальну інфраструктуру (централізоване водопостачання, водовідведення, теплопостачання, управління побутовими відходами), ліміт підвищено до 75%.

Для окремих категорій (зокрема, підприємства на територіях можливих або активних бойових дій) — до 100% за рішенням відповідних органів (Міноборони або Мінекономіки).

Для підприємств оборонно-промислового комплексу (ОПК) та тих, що виконують критичні завдання для потреб Збройних Сил, також можливе бронювання до 100% працівників.

Висновки

Отже, чинна редакція постанови КМУ про порядок бронювання військовозобов’язаних надає більш сприятливі умови для функціонування об’єктів критичної інфраструктури та ряду установ. Зокрема, енергетикам, комунальникам, працівникам підприємства ОПК, надзвичайної служби та правоохоронцям. Подати списки військовозобов’язаних для бронювання можна в електронному форматі за допомогою Дії. Такі нововведення мають покращити стан економіки країни.