Бронювання працівників критичної інфраструктури: зміни 2024 року

Критична інфраструктура — це сукупність об'єктів та установ, які є надзвичайно важливими для функціонування суспільства та економіки країни. До неї належать підприємства таких галузей: продовольча, транспортна, енергетична, фінансова, хімічна, телекомунікаційна та інформаційно-технологічна, медична, а також комунальні організації.

Відповідно до Закону України на час воєнного стану працівники цих установ мають право на бронювання (відстрочку) від мобілізації задля забезпечення їхнього безперервного функціонування. Це стосується також органів державної влади та правоохоронних відомств. У червні Кабмін ухвалив зміни до постанови 76 про питання бронювання військовозобов’язаних. Розглянемо, що пропонує нова редакція.

Оновлена постанова 76: які зміни затвердив Кабінет Міністрів України?

Нова редакція постанови затверджує нові обсяги бронювання працівників залежно від сфери діяльності організації. Зокрема, підприємства оборонно-промислового комплексу, що уклали контракти з ЗСУ або іншим військовим формуванням тепер мають змогу забронювати всі своїх військовозобов’язаних робітників, тобто 100%. Таким чином влада допомагає забезпечити дронами, озброєнням та технічними засобами наших захисників, підтримуючи виробників ОПК.

Аналогічна ситуація з організаціями енергетичної галузі. Зокрема підприємства, що виробляють енергію, а також служби, що займаються ремонтом, виготовленням обладнання для електростанцій, можуть надати бронь усім військовозобов’язаним працівникам.

Відповідно до нового положення про бронювання військовозобов’язаних, кількість військовозобов'язаних працівників Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) та Національної поліції, які можуть бути заброньовані від мобілізації, може перевищувати 50% від їхнього загального числа. Це рішення дозволяє бронювати до 90% особового складу цих служб, що забезпечує їхню ефективну роботу під час воєнного стану. Основна мета такого рішення — гарантувати, що рятувальники та правоохоронці зможуть продовжувати ефективно виконувати свої функції.

Також 50-відсотковий ліміт на бронювання знято для підприємств, що:

• зводять фортифікаційні споруди;
• адмініструють державний вебпортал, фонд, що фінансує розвиток технологій та інновацій для потреб Збройних сил, а також організацію, для якої були надані ці кошти для виконання грантових зобов’язань;
• ремонтують та обслуговують електронно-комунікаційні мережі;
• надають послуги з газо-, тепло-, водопостачання населенню та виконують роботи з ремонту, оновлення відповідних систем. 

Бронюванню підлягають представники Товариства Червоного Хреста та інших недержавних організацій, що надають гуманітарну допомогу, спеціалізованих установ ООН, дипломатичних закордонних представництв України, донорських організацій, міжнародних судових органів.

Уряд України збільшив термін бронювання працівників критично важливих підприємств з 6 до 12 місяців або на строк виконання контракту зі Збройними силами України (ЗСУ) чи іншими військовими формуваннями. Крім того, нова редакція дозволяє надавати відстрочки будь-яким військовозобов'язаним працівникам незалежно від їхнього віку, звання чи ВОС. Це стосується навіть тих, хто має дефіцитну спеціальність. 

Алгоритм бронювання працівників критичної інфраструктури у 2024 році

Нововведення Кабміну — бронювання через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, тобто через Дію. Алгоритм такий:

1. Внести дані про підприємство в Дії.
2. Дочекатись перевірки інформації Міністерством економіки та формування Єдиного переліку.
3. Подати список бронювання військовозобов'язаних робітників через Дію.
4. Дочекатись автоматичного звірення даних про зазначених у переліку осіб та отримати бронювання.
5. Сформувати витяг про надання броні за допомогою електронних засобів Дії.

Однак це уряд не усунув традиційний спосіб надання відстрочок військовозобов’язаним працівникам критичної інфраструктури та держорганів. Нагадаємо алгоритм для державних органів:

1. Установа подає списки та довідки до Міністерства оборони, або Служби безпеки, або Служби зовнішньої розвідки.
2. Уповноважені структури їх погоджують та передають до Міністерства економіки.
3. МЕУ здійснює перевірку наданих списків, ухвалює рішення про бронювання, передає відповідні документи до Міністерства оборони та органу, що надіслав запит.
4. Державна установа надає працівникові витяг про бронювання, а також передає дані Територіальному центру комплектування. 

А також для інших підприємств та організації будь-якої форми власності:

1. Подається пропозиція про визнання об’єкта як критично важливого до відповідного уповноваженого органа.
2. Міністерство оборони погоджує списки військовозобов’язаних робітників та передає до Міністерства економіки для ухвалення наказу про надання броні.
3. МЕУ розглядає та перевіряє отримані документи, підтверджує прийняття рішення та надсилає відповідні накази до МОУ та державного органу, через який здійснювалось подання пропозиції.
4. Підприємство надає заброньованим робітникам витяги та передає дані до ТЦК та СП.

Висновки

Отже, нова редакція постанови КМУ про порядок бронювання військовозобов’язаних надає більш сприятливі умови для функціонування об’єктів критичної інфраструктури та ряду установ. Зокрема, енергетикам, комунальникам, працівникам підприємства ОПК, надзвичайної служби та правоохоронцям. Подати списки військовозобов’язаних для бронювання можна в електронному форматі за допомогою Дії. Такі нововведення мають покращити стан економіки країни.