Методи ухвалення управлінських рішень

Кожен керівник повинен ухвалювати рішення, які впливають на діяльність компанії. Саме цим він відрізняється від рядового працівника. Головне, щоб були саме правильні рішення, адже від цього залежать дохідність підприємства, добробут підлеглих та самого керівника. Ухвалення рішень є цілою наукою, яку не варто залишати без уваги тим, хто бажає стати успішним керівником.

Що називають управлінським рішенням?

Управлінське рішення — це розпорядження, що здатне впливати на роботу та стан бізнесу. Але не кожне з рішень може вважатися управлінським. Наприклад, якщо рядовий менеджер вирішить змінити цілі та місію компанії, це не буде вважатися управлінським рішенням. По-перше, він не має повноважень для впровадження таких змін, оскільки зазвичай подібні документи затверджуються радою директорів. По-друге, намаганням змінити статут компанії він прямо порушує субординацію. Менеджер може лише надати ідею, а от прийняття управлінських рішень такого рівня лягає тільки на вище керівництво.

Існують різні види управлінських рішень, які розділені за сферою діяльності та іншими ознаками.

Згідно з наукою про керування, управлінське рішення повинне мати такі особливості:

• бути спрямовано від керівника до підлеглих;
• відповідати цілям та задачам компанії;
• бути прийняте в межах наявних повноважень;
• бути реальним для здійснення.

Історичним прикладом правильного рішення, що належить до категорії управлінських, можна назвати розпорядження Чжан Жуйминя ще у вісімдесятих роках. Саме тоді він отримав керівництво над збитковим заводом холодильників. Першим наказом він змусив робітників розбити велику партію дорогих, але бракованих приладів. Саме цей крок став вирішальним. Тепер збитковий завод перетворився на всесвітньо відому корпорацію Haier.

Етапи прийняття управлінських рішень

Прийняття рішення такого рівня може сильно вплинути на роботу компанії. Хибний крок здатен поставити під питання навіть саме існування бізнесу. Тому, щоб прийняти важливе рішення, застосовують різні методи та схеми. Саме вони підвищують шанси на правильне розв’язання питання.

Звісно, перш за все слід усвідомити проблему або ситуацію, що потребує змін. Надалі створити план розв’язання задачі. На перший погляд, все просто. Але, щоб досягти дійсно гарних результатів, перед тим, як прийняти рішення, слід опрацювати всі проміжні етапи. У науці про керування описано декілька алгоритмів для цього. Найкоротший складається з 4 кроків.

Етапи прийняття рішень:

1. Діагностика. На цьому кроці займаються пошуком проблеми, або встановлюють ціль, якої треба досягти. Також збирають всю можливу інформацію стосовно питання.
2. Підбір варіантів. Зазвичай виникає декілька способів розв'язання проблеми. На цьому етапі важливо зафіксувати їх усі.
3. Оцінка. Всі зібрані варіанти оцінюють з точки зору витратності та передбачуваної ефективності. Результатом має стати лише один найкращий.
4. Реалізація. Обраний варіант потрібно втілити в життя та оцінити його ефективність.

На проміжних етапах також створюється покроковий план дій, здійснюється контроль за виконанням та визначаються пріоритетні цілі.

Методи прийняття управлінських рішень

Існують різні методи, що дозволяють прийняти найбільш ефективне управлінське рішення. Всі вони розділяються на дві великі групи: кількісні та якісні.

Кількісні ще називають «методами дослідження операцій». Вони ефективні, коли фактори, що впливають на вибір правильного рішення, можна визначити та оцінити за кількістю.

Якісні методи застосовують у випадках, коли неможливо оцінити кількість важливих для прийняття рішення факторів. Майже всі експертні методи належать до класу якісних.

Кількісні методи також відрізняються між собою залежно від характеру інформації, яка є на момент прийняття рішення. Їх розподіляють на:

1. Аналітичні. Методи, що застосовуються в умовах, коли інформація по ситуації повністю визначена та однозначна.
2. Статистичні. Методи, які підходять для прийняття рішення в умовах відносної визначеності щодо даних по ситуації.
3. Методи математичного програмування. Це розділ визначення розв'язання задач з декількома змінними.
4. Теоретико-ігрові. Застосовуються в умовах невизначеності інформації. До таких методів належать теорія статистичних рішень та теорія ігор.

Якісні або експертні методи розділяють на:

• метод простого ранжування;
• метод вагових коефіцієнтів.

Кожна з категорій також розділяється на окремі методики прийняття рішень. Це стосується як якісних, так й кількісних груп. Загалом існують десятки методів оцінки ситуації та алгоритмів прийняття рішень. Але частіше за все використовують найбільш відомі.

Метод експертної оцінки

Має сенс, коли керівний склад компанії не здатний правильно оцінити проблему. У такому випадку процес прийняття рішень довіряють професіоналам. Їм надається повна інформація по ситуації, свобода дій та часто навіть анонімність. Під час роботи експерти можуть застосовувати:

• SWOT-аналіз;
• метод сценаріїв;
• метод «Дельфі».

Мозковий штурм

Метод, який спирається на колективне обговорення. Вище керівництво та менеджери середнього рівня збираються для обговорення ситуації. Кожен з них надає власну пропозицію щодо розв'язання проблеми. Важливо не критикувати, навіть коли ідея здається зовсім невдалою. Коли всі висловились щодо рішень, спільно обговорюють кожну ідею. Таким чином можна оцінити всі пропозиції та знайти оптимальне рішення.

Теорія ігор

Зазвичай застосовується у складних випадках, де є конфлікт інтересів. Метод доволі непростий. В основі його лежить математичне дослідження операцій, яке дозволяє побудувати найбільш вірогідний сценарій розвитку подій з урахуванням дій опонента. Такий метод доречний при конкурентній боротьбі чи у політичному суперництві. Він має певні недоліки, адже математичний розрахунок передбачає логічність та раціональність у діях сторін. На цій основі й будується сценарій. На ділі, опоненти можуть поводитися нелогічно та піддаватися емоціям. Через це виконання сценарію значно ускладнюється.

Метод декомпозиції

Цей метод підходить для прийняття важливих управлінських рішень. Його часто застосовують при керуванні командами, процесами, проєктами. Він дозволяє максимально глибоко вивчити проблему та уявити всі можливі варіанти рішень. Суть методу — у розділенні великої задачі на менші блоки. Ті, своєю чергою, поділяють на ще менші й так декілька разів. У результаті стає можливим прийняти рішення з невеличкої проблеми та створити ймовірний сценарій дій з головної.

Метод спроб та помилок

Найпростіший метод прийняття рішень, який оптимально підійде керівникам з браком досвіду або з відсутністю експертних знань у потрібній галузі. Також його застосовують для пошуку розв'язання нової проблеми, з якою раніше не доводилося стикатися, або за відсутності повноцінної інформації за ситуацією. Метод дозволяє прийняти рішення в максимально короткий термін. Суть його полягає у збиранні всіх можливих підходів до наявної проблеми без спроб упорядкувати їх.

Метод контрольних питань

Дозволяє максимально упорядкувати процедуру вибору правильного рішення. Суть метода полягає у знаходженні варіантів рішення, спираючись на ряд навідних питань. Вони створюються індивідуально залежно від особливостей мислення. У кожному з них сховане ключове слово, всі вони розташовані у логічній послідовності. Наприклад:

1. У чому полягає проблема?
2. Хто бере участь у її вирішенні?
3. Хто її створив?
4. Де вона виникла?
5. Як її можна вирішити?

Висновки

Спеціальні методи прийняття управлінських рішень дозволяють швидко вирішити складну ситуацію. Також вони знижують ризики припуститися помилки. Деякі з методів можуть бути застосовані не тільки на рівні вищого керівництва, а й для розв’язання поточних питань.