Квотування: все про порядок експорту, тарифи та актуальні правила ЄС

Експорт для виробників — це можливість розширення ринків збуту, збільшення кількості клієнтів, масштабування виробництва та бізнесу, а також збільшення прибутку. В Україні процес імпорту та експорту суворо регламентується законодавством і постановами Кабміну. Зокрема, для вивезення окремих категорій товарів бізнесу потрібна ліцензія, а експорт деякої продукції можливий лише в межах чітко визначених квот. Розповідаємо, що таке квотування, як це пов'язано з ліцензуванням, які види квот існують та як експортувати продукцію без сплати мита.

Квотування та ліцензування: визначення та порівняння понять

Ліцензування експорту — це комплекс дій з надання дозволів виробникам і продавцям на реалізацію товарів за кордоном. Рішення щодо видачі ліцензії чи відмови в її наданні приймає Міністерство економіки України. Під час дії воєнного стану отримати ліцензію можна безоплатно, замовивши послугу через Дію або сайт Мінекономіки, а також офлайн, відправивши рекомендованого листа до Міністерства поштою. 

Для неавтоматичного ліцензування (квотовані товари) необхідно подати заявку, копії установчих документів, зовнішньоекономічний договір та інші документи за вимогою. Строк розгляду — до 10 робочих днів.

Передбачено 2 види ліцензування експорту:

• автоматичне. Дозвіл на експорт товарів, квоти щодо яких НЕ передбачаються. Адміністративний збір з оформлення — 220 грн (під час воєнного стану не стягується);
• неавтоматичне. Дозвіл на експорт товарів, щодо яких встановлюються квоти. Адміністративний збір з оформлення — 780 грн (під час воєнного стану не стягується).

Квотування — це процес встановлення обмежень щодо реалізації товарів українського походження за кордоном. Квотування є різновидом заходів із регулювання зовнішньоекономічної діяльності: наприклад, накладання квот дозволяє зменшити експорт задля насичення ринку товаром для внутрішнього споживача чи для збереження навколишнього середовища, коли виробники надто активно видобувають продукт, тим самим погіршуючи екологію, наприклад.

Застосовується квотування для:

• захисту українського виробника;
• регулювання внутрішнього ринку;
• збереження екології та навколишнього середовища;
• захисту людей, тварин і рослин;
• виконання міжнародних зобов'язань Україною;
• попередження дискримінації та демпінгу.

Ліцензування та квотування є поняттями, які йдуть пліч-о-пліч, оскільки саме ліцензовані експортери займаються вивезенням товарів з квотами. Щороку Кабмін публікує Постанову, де затверджує перелік товарів, що підлягають ліцензуванню, та обсяг квот для певних груп продуктів.

Що таке квота та як її визначити?

Квота — це встановлений законодавством обсяг товарів і продукції, що підлягає експортуванню. Інакше кажучи, це гранична величина кількості чи вартості товару, яка може бути експортована. Приклад квоти в натуральних одиницях — 1,2 млн тонн кам’яного вугілля, а приклад квоти в вартісних одиницях — 10 млрд гривень, які є граничною вартістю зерна, що підлягає експорту.

Експортна квота формула розраховується наступним чином:

Експортна квота = (Обсяг експорту / Обсяг ВВП) × 100%.

Квоти на експорт затверджуються Кабміном за поданням Мінекономіки України з огляду на прогноз балансів виробництва та споживання товарів. Регулюється процес квотування такими нормативними документами:

1. Постанова КМУ «Перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2026 рік».
2. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність».
3. Наказ ЦОВВ №991 «Про порядок ліцензування експорту товарів».

Обсяг квот доступний для ознайомлення за посиланням на порталі ВРУ. Нерідко КМУ встановлює нульову квоту для певних товарів, наприклад для цукру, солі та газу, чим автоматично забороняє експорт цієї продукції. Причини таких рішень лежать на поверхні: наприклад, через бойові дії найбільший завод з видобутку солі Артемсіль припинив роботу, а тому прилавки магазинів моментально спустошилися. Оскільки сіль є товаром першої потреби, Кабмін заборонив її експорт, адже й навіть для потреб населення української солі не вистачає.

Види квот: різновиди та їх роз’яснення

Квотування господарської діяльності, згідно з ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність», передбачає такі види квот:

• глобальні — квоти щодо товарів незалежно від країни експортування товару;
• групові — квоти щодо товарів з визначенням групи країн експортування товару;
• індивідуальні — квоти щодо товарів з визначенням конкретної краї­ни експортування товару;
• антидемпінгові (імпорт) — квоти для обмеження імпорту товарів, які є об'єктами антидемпінгових розслідувань та заходів;
• компенсаційні (імпорт) — квоти для обмеження імпорту товарів, які є об'єктами антисубсидиційних розслідувань та компенсаційних заходів;
• спеціальні (імпорт) — квоти для обмеження імпорту товарів, які є об'єктами спеціальних розслідувань та заходів.

Вводять квоти, як стає зрозумілим зі списку вище, для дотримання умов міжнародних угод (наприклад, щоб не конкурувати з нацвиробниками країн на їх території). Саме такими угодами встановлюється частка країни в загальному експорті того чи іншого товару.

Експортна квота України та безмитний ввіз товарів в ЄС

Багато хто вже чув про те, що певні групи товарів можна експортувати в Європейський Союз без сплати мита або з його сплатою за пільговою ставкою. Такі пільги відомі як тарифні квоти (Tariff Rate Quotas — TRQ), які визначають обсяг товару певної групи, що може бути ввезений на територію ЄС за пільговою або нульовою ставкою податку. Після вичерпання квоти застосовується повна (звичайна) ставка мита Європейського Союзу.

ЄС є нашим найбільшим партнером: 63% експорту відбувається саме до країн Євросоюзу. З цієї причини у 2017 році набрала чинності Угода про асоціацію між Україною та ЄС, яка передбачила створення зони вільної торгівлі, поступове зниження ставок ввізного мита, скасування ставок мита на певні товари та зниження нетарифних обмежень.

29 жовтня 2025 року набула чинності оновлена торгова частина Угоди (Рішення №3/2025 Комітету асоціації Україна–ЄС у торговельному складі). Це рішення передбачає подальшу лібералізацію: скасування або значне зменшення ставок ввізного мита та суттєве збільшення обсягів тарифних квот для українських товарів порівняно з базовими показниками 2017 року.

Станом на 2026 рік в рамках Угоди ЄС встановив тарифні квоти приблизно на 40 груп товарів. Найважливіші з них:

• яловичина;
• свинина;
• м’ясо птиці;
• яйця;
• мед;
• цукор;
• крохмалі та продукти переробки зернових;
• томати та овочі;
• пшениця, ячмінь, овес, кукурудза;
• молочна продукція тощо.

Для кожного товару встановлено індивідуальний ліміт. Квоти на експорт видаються за двома принципами — «перший прийшов – перший обслуговується», коли залишки квот надаються тим, хто першим встиг вивезти товар, а також через імпортні ліцензії на окремі групи товарів. Тобто, якщо хтось вже ввіз 12 тисяч тонн яловичини, то експортувати цей продукт з нульовою ставкою мита ви вже не зможете. Інформація про залишки квот публікується на сайті Єврокомісії.

Для окремих чутливих груп товарів (м’ясо птиці, яйця, цукор, мед, свинина тощо) після вичерпання основної тарифної квоти застосовується повна ставка ввізного мита Європейського Союзу.

У рамках оновленої Угоди для цих товарів передбачено значно збільшені обсяги безмитних квот порівняно з базовими показниками 2017 року. Однак механізму автоматичного відкриття додаткових обсягів без мита (як це було у тимчасових торговельних преференціях 2022–2025 років) наразі не діє.

Щоб скористатись преференціями тарифних квот, товар має відповідати нормам Регіональної конвенції про преференційні правила походження (Конвенція ПЄМ). Для підтвердження преференційного походження продукт повинен мати сертифікат EUR.1 (якщо його загальна вартість перевищує 6 тисяч євро). Видають цей сертифікат митні органи України безоплатно.

Фундаментальні вимоги ЄС для збереження режиму вільної торгівлі залишаються незмінними:

• дотримання Україною вимог щодо походження товарів і відповідних процедур;
• заборона встановлення нових обмежень на імпорт товарів з ЄС в Україну;
• повага України до демократії;
• дотримання прав і свобод людини, верховенство права; 
• боротьба з корупцією.

Повний актуальний перелік тарифних квот та ставок доступний у Додатку I-E до Угоди про асоціацію та на сайті Міністерства економіки України.

Особливості квотування в умовах воєнного стану

В умовах воєнного стану Уряд продовжив дію обмежень на експорт стратегічної сировини, запровадивши режим ліцензування та квот на вивезення ресурсів, критично важливих для стабільної роботи економіки.

Тимчасові обмеження:

• У 2026 році діють нульові квоти на експорт газу українського походження, золота, срібла (крім банківських металів), металобрухту чорних металів та міді, необробленої та паливної деревини — що фактично означає заборону на їх вивезення.
• На мазут (паливо рідке) встановлено квоту в обсязі 400 000 тонн.

Спрощені процедури:

• На період воєнного стану адміністративний збір за видачу ліцензій на експорт товарів не справляється.
• Заявки на отримання ліцензій подаються в електронній формі через Портал електронних сервісів Мінекономіки або через Дію.
• Ліцензії оформлюються та видаються в електронній формі.
• Невикористані у 2025 році ліцензії на експорт відповідних товарів залишаються чинними до 1 березня 2026 року.

Відповідальність за порушення квотного режиму

Головним органом, що контролює дотримання експортних квот на кордоні, є Державна митна служба України. Митне оформлення квотованих товарів здійснюється виключно за наявності чинної ліцензії від Мінекономіки, яка автоматично підтягується в електронну базу митниці. Спроба вивезти товар без ліцензії, з перевищенням дозволеного квотою обсягу або за підробленими документами кваліфікується як порушення митних правил. 

Санкції за такі дії суворі. Залежно від характеру правопорушення, дії експортера можуть кваліфікуватися за статтею 472 Митного кодексу України (недекларування товарів у разі відсутності ліцензії) або за статтею 483 МКУ (якщо компанія використала підроблені документи чи намагалася приховати реальні обсяги від контролю). Судова практика та чинне законодавство передбачають за такі порушення штраф у розмірі від 50 до 100 відсотків вартості вантажу, який у більшості випадків супроводжується повною конфіскацією незаконно експортованого товару.  

Висновки

Квотування є одним із методів нетарифного регулювання ЗЕД, який дозволяє зменшувати або збільшувати кількість експорту продукції з України. Експортні квоти передбачають встановлення обмежень, при досягненні яких експорт товарів надалі забороняється, а тарифні квоти, своєю чергою, надають експортерам можливість вивезення товарів в ЄС без сплати мита в межах встановлених обсягів. Після вичерпання квоти діє повна ставка мита. Станом на 2026 рік повне скасування мита на всі товари вже не діє — працює режим розширених тарифних квот згідно з Рішенням №3/2025.