Податковий кредит

Оподаткування — важливий процес у будь-якому бізнесі. Тому ставитись до нього треба з максимальною відповідальністю. В іншому випадку існує велика ймовірність накладення штрафних санкцій та навіть обмеження роботи підприємства. Одним з важливих етапів в оподаткуванні є податковий кредит. Це послуга, що дає змогу зменшити суму податкових платежів. Але використовувати його треба обережно, щоб не порушити головних умов, встановлених законодавством.

Що таке податковий кредит

Податковий кредит — це поняття, що належить до області розрахунків податку на додану вартість. Закон України передбачає можливість знизити суму оподаткування по ПДВ. Ця послуга називається податковим кредитом. Регулюється статтею 198 Податкового Кодексу України.
Зобов'язання з нарахування податку починається, коли громадянин отримує статус платника ПДВ. З того часу він має можливість використати податковий кредит.
До податкового кредиту входять суми фактичних витрат на придбання товарів. Підтвердженням угоди, що відбулася, стають товарні накладні, фіскальні та товарні чеки, касові ордери, договори та інша документація, що підтверджує купівлю товару. Подавати її до податкової не треба. Підприємець має зберігати документи у встановленому законодавством порядку та під час перевірок надавати на вимогу співробітників податкової.

Що таке податковий кредит з ПДВ

Незважаючи на назву, у податкового кредиту немає нічого спільного з кредитуванням банківських установ. Він є вирахуванням з нарахованого обов'язку по ПДВ. Отже, податковий кредит з ПДВ — це сума, на яку буде зменшений податок згідно з встановленими правилами законодавства.
Початок проведення будь-якої угоди із закупівлі товарів або сировини для виробництва є датою, коли виникає податковий кредит з ПДВ.
Щоб вести облік податкового кредиту з ПДВ, зазвичай виділяють окремий аналітичний рахунок. Саме на ньому будуть показуватися суми податкового кредиту та їхній вплив на розмір ПДВ.
Податковий кредит розраховується за сумами, сплаченими за угодами з нарахуванням ПДВ. Іншими словами, він існує в таких випадках:

• придбання товарів та послуг;
• виготовлення товарів;
• придбання основних засобів, необоротних активів, біологічних активів та інших необоротних засобів;
• будівництво та створення власними силами необоротних активів;
• отримання послуг, наданих нерезидентами України на її території;
• отримання інших послуг на митній території України;
• ввіз необоротних активів на територію України.

Коли виникає право на податковий кредит

Терміни нарахування податкового кредиту регулюються пунктом 198.3 Податкового Кодексу України. Згідно з ним право на податковий кредит виникає з моменту придбання товарів чи послуг. Притому почали вони працювати задля прибутку підприємства чи ні до уваги не береться. Також не враховується, чи здійснювались оподатковувані операції за податковий період.
Отже, податковий кредит починається з моменту придбання активів незалежно від способу їх використання.
Згідно з Податковим Кодексом відправною точкою для нарахування податкового кредиту може бути дата будь-якої з цих подій:

• фактична дата отримання товарів чи послуг;
• дата списання коштів з розрахункового рахунку підприємства.

Підставою для податкового кредиту є накладні або чеки, що підтверджують здійснення операції та своєчасно були зареєстровані у ЄРПН.

Податковий кредит для фізичних осіб

Фізичні особи-платники податків також мають право на податковий кредит. Це стосується резидентів, що отримують дохід у вигляді заробітної плати. Важливо, щоб загальна сума компенсуючих податкових відрахувань не перевищувала розміру прибутку, отриманого за розрахунковий період.
Підстави для нарахування податкового кредиту та інші важливі дані входять у декларацію, що надається в податкову службу щорічно.
Довідка! Фізичні особи, що є суб'єктами підприємницької діяльності, а також ті, хто надає послуги в межах незалежної професійної діяльності, не можуть бути користувачами податкового кредиту. Це обумовлено походженням їхнього доходу. Такий прибуток не вважається заробітною платою, тож і податок з нього не може бути зменшений завдяки податковому кредиту.
Підставою для нарахування податкового кредиту фізичним особам є отримані чеки та інші документи, що підтверджують наявність витрат. Згідно з законодавством співробітники податкової служби мають безплатно проводити роз'яснювальні роботи з платниками податків, у тому числі й надавати документи, що підтверджують право на податковий кредит або особливості його зображення в декларації. Витрати, що можуть увійти до податкового кредиту:

1. Частину від сплачених протягом розрахункового періоду відсотків за іпотечним кредитом. Розрахувати розмір податкового кредиту можна, якщо мінімальну загальну площу житла (рівняється 100 кв. м) розділити на фактичну загальну площу житла, що перебуває в іпотеці.
2. Сума коштів чи вартість майна, переданого на благодійність українським організаціям. Допустимий розмір — від 2 до 5 відсотків від загального доходу, що підлягає оподаткуванню.
3. Вартість навчання, як власного, так і родичів першої лінії.
4. Суми коштів, перераховані до медичних закладів у вигляді компенсації за платні послуги чи лікування. Послуга розповсюджується на придбання ліків, протезів та донорських компонентів для себе або родичів першої лінії. За умовою, що витрачені суми не покриваються з Фонду загального медичного страхування.
5. Власні страхові та пенсійні внески.
6. Витрати на штучне запліднення або за сплачене державне мито при усиновленні дитини.

Податковий кредит для юридичних осіб

Юридичні особи, що є платниками ПДВ, також мають можливість використовувати податковий кредит для зменшення сум переказів до державного бюджету. Витрати, які можуть увійти в податковий кредит, надані вище. Щоб отримати можливість скористатися послугою, важливо мати підтвердження здійснених угод. Для цього використовують:

• податкові накладні;
• митні декларації;
• касові чеки;
• транспортні квитки;
• рахунки з готелів;
• рахунки за засоби зв'язку;
• інші рахунки;
• бухгалтерські довідки.

Щоб ці документи були взяті до уваги та надали право на податковий кредит, вони мають відповідати вимогам чинного законодавства та міжнародним стандартам (під час ввезення товарів з іншої країни). У податковій накладній мають бути всі затверджені реквізити. Вона не має містити помилок та повинна відповідати п. 201.3 статті 201 Податкового Кодексу. Окрім того, накладна має бути зареєстрована у ЄРПН в належні терміни.
Касовий чек має містити вартість послуг чи товарів, суми ПДВ, фіскальний номер та податковий номер продавця. Ті ж дані повинні бути в наявності у транспортному квитку. Також ця інформація має бути у рахунках за послуги. У такому випадку варто враховувати, що за придбання не товарів, а послуг, їхня вартість повинна враховуватись за показниками приладів обліку. Саме ці показники є головним фактором для оцінки вартості.
Бухгалтерська довідка має бути складена згідно з вимогами Закону про бухгалтерський облік, а саме: статті 9.

Термін включення податкової накладної до податкового кредиту

До 2022 року термін внесення витрат у податковий кредит складав 1035 днів. Однак новий Закон за номером 1914, що почав діяти з початку року, вніс значні корективи у ці показники. Відтепер внести до податкового кредиту суми витрат можливо впродовж 365 днів з моменту фактичного розрахунку.
Довідка! Якщо податкова накладна не була своєчасно зареєстрована у ЄРПН, платнику надається 365 днів з дати її складання. Однак не раніше дати реєстрації.
Якщо на підприємстві використовують касовий метод податкового обліку, то накладні, що не були фактично сплачені у звітному періоді, мають увійти до податкового кредиту в наступному. Право на податковий кредит виникає на таких підприємствах тільки після фактичного списання коштів з банківських рахунків або видачі їх з каси.
Під час загального обліку датою визнання податкового кредиту є перерахування оплати або фактичне отримання товарів чи послуг. Відлік починається з тієї події, що відбулася першою.

Як розрахувати податковий кредит

До податкового кредиту належать суми ПДВ, що були сплачені постачальником товарів чи послуг. Тому окремий розрахунок податкового кредиту не знадобиться. Фактично достатньо ознайомитися із податковою накладною, в якій ці суми показані.
Довідка! Зареєструвати податкову накладну в ЄРПН потрібно у строк до 15 днів.
У різних операціях база для нарахування податкового кредиту може відрізнятися:

1. По необоротних активах, по балансовій вартості на початок звітного періоду. За умови відсутності обліку оборотних активів за звичайною вартістю.
2. По товарах або послугах базою вважається вартість під час придбання.

Важливо! По товарах, які були завезені з іншої країни, за якістю бази враховується саме контрактна вартість, а не митна.
Довідка! З 24 лютого 2022 року на знищені чи втрачені товари під час воєнних дій, а також передані на оборонні потреби країни, ПДВ не нараховується. Таким чином податковий кредит на їхню вартість коригувати не потрібно.

Проводка податкового кредиту

Для врахування податкового кредиту та обов'язків використовують субрахунок 641. Називається він «Розрахунки по податках». Для врахування ПДВ найбільш підходить субрахунок 641.1. На ньому розміщуються дані з нарахування ПДВ, а також з податкового кредиту.
По дебіту проводять суму податкового кредиту, а по кредиту — розмір ПДВ. У результаті залишок по рахунку 641.1 і є сумою, яку потрібно перерахувати до бюджету.

Приклад податкового кредиту

Підприємство, що працює за ставкою 20 відсотків, здійснило дві операції. Придбало товарів на суму 180 000 грн, де ПДВ складає 30 000 грн. Водночас воно реалізувало товарів на суму 480 000 грн з ПДВ в розмірі 48 000 грн.
Загальні податкові обов'язки склали 80 000 грн, а податковий кредит — 30 000 грн. Тож сплатити в бюджет підприємство має 50 000 грн (80 000-30 000).
В окремих випадках податковий кредит може бути більшим за фактичні зобов'язання. Часто така ситуація виникає в експортерів, бо саме там ставка ПДВ складає 0%. Якщо взяти суми за операціями із першого прикладу, то залишок по субрахунку 641.1 буде -30 000 грн. Таким чином платник податків отримує право на відшкодування податкового кредиту з бюджету.
Довідка! Іноді може виникати необхідність зміни розрахованого податкового кредиту. Законодавством встановлено декілька підстав для розрахунків коригування. Це зміна вартості, повернення, виправлення помилок та перерахунок активів.