Податок на земельний пай: основні положення, пільги, строки та обсяги сплати

Кожен власник земельної ділянки на території України має сплачувати податок на землю. Це є обов’язковим щорічним платежем. Розглянемо більш детально особливості оподаткування землі для різних категорій власників та пільги, зокрема на період воєнного стану.

Податок на землю в Україні

Земельний податок — це обов'язковий платіж, який стягується з власників земельних ділянок, земельних часток (паїв) та постійних землекористувачів, зокрема фізичних осіб-підприємців. До об'єктів оподаткування належать земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Платники податку повинні сплачувати відповідні суми відповідно до умов та нормативів, встановлених законодавством. Пам’ятайте, що він є одним з інструментів фінансування місцевих бюджетів та підтримки розвитку територій.

Важливо: якщо ви є власником земельної ділянки за відповідним документом (договором купівлі-продажу, дарування тощо), ви стаєте платником земельного податку, навіть у тому випадку, якщо не проживаєте чи не ведете господарчу діяльність на цій ділянці.

Новий податок на землю (від 30.11.2021 №1914-ІХ) передбачає зміни ставок для певних категорій ділянок за видом користування. Також поправка, внесена в березні 2022 року, передбачає нові пільгові категорії, які тимчасово звільнені від його сплати. Про це більш детально поговоримо далі. 

Податок на землю для юридичних осіб: особливості 

Закон про податок на землю передбачає перелік певних пільг для юросіб. Зокрема від його сплати звільняються такі категорії закладів та установ:

• оздоровчі заклади громадських об’єднань осіб з інвалідністю, реабілітаційні установи громадських об’єднань осіб з інвалідністю;
• державні та комунальні заклади для оздоровлення та відпочинку дітей, а також дитячі санаторно-курортні та оздоровчі установи;
• дошкільні та загальноосвітні навчальні установи, заклади культури, освіти, науки, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, у випадку якщо вони повністю утримуються коштом державного або місцевого бюджетів;
• підприємства та організації, які є власністю чи засновані громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю за умови дотримання норм, зазначених у законі;
• державні та комунальні заклади для оздоровлення та відпочинку дітей, а також дитячі санаторно-курортні установи, якщо вони є неприбутковими;
• державні та комунальні центри олімпійської підготовки, навчальні заклади вищої спортивної майстерності, центри з розвитку фізичної культури та спорту осіб з інвалідністю, дитячо-юнацькі спортивні школи у випадку визнання їхньої неприбутковості.

Важливо: пільги поширюються тільки на одну ділянку у власності юрособи за одним видом користування. В усіх інших випадках юридичні особи зобов’язані сплачувати цей обов’язковий збір на загальних підставах у розмірі, який визначений місцевими органами самоврядування.

Від чого залежить розмір земельного податку?

Ставка податку на землю визначається місцевим органом самоврядування — місцевою радою чи виконавчим органом, який визначається законами, регулює організацію та управління на рівні конкретних територій (обласні, районні, міські чи сільські). Сума встановлюється на основі оцінки вартості земельної ділянки.

Важливо, що ці рішення повинні бути оприлюднені, тобто розміщені відкрито та доступно для громадськості. Часто така інформація публікується на сайтах відповідних місцевих органів чи на офіційному онлайн-порталі Державної податкової служби України.

Податок за приватизовану землю, яка пройшла нормативну оцінку її вартості, не може перевищувати 3% від цього значення. Залежно від місця розташування та призначення ділянки ставка складатиме:

1. Не більше 1% від вартості для землі загального використання.
2. У межах 0,3 – 1% від нормативної грошової оцінки для ділянок сільськогосподарського призначення.
3. Не більше ніж 0,1% для лісових територій.

Земельні наділи за межами населених пунктів, які не пройшли процедуру нормативної державної оцінки, оподатковуються на основі розрахункової вартості їхньої площі. Залежно від області ставка може складати 0,3 – 5%.

Мінімальний податок на землю (мінімальне податкове зобов’язання) визначається за час користування ділянкою. Його значення розраховується за спеціальною формулою, яка прописана в кодексі.

Для землі, яка пройшла оцінку вартості, розрахунок виглядає так: МПЗ = НГОд x К x М / 12, де:

• НГОд — результат нормативної оцінки;
• К — постійний коефіцієнт 0,05;
• М – кількість місяців користування ділянкою.

У випадку, якщо територія не була оцінена, розрахункова формула відрізняється: МПЗ = НГО x S x К x М / 12, де:

• НГО — оцінка вартості 1 гектару землі в області;
• S — її площа;
• інші значення аналогічні попередній формулі.

Щоб зручно розрахувати суму обов’язкового збору, можна скористатися спеціальним калькулятором на офіційному порталі ДПС.

Пам’ятайте, що зобов’язання регулярно сплачувати податок виникає з моменту офіційного оформлення права власності на земельну ділянку. Якщо це не зроблено, володіння та використання землі вважається неправомірним і підлягає кримінальній відповідальності.

Термін сплати земельного податку для фізичних та юридичних осіб

Згідно з чинним законодавством, оплата податку на землю фізичними та юридичними особами здійснюється раз на рік у визначеному обсязі. Місцеві податкові органи (за місцем реєстрації ділянки) рахують та передають власникові або орендарю землі повідомлення-рішення, де зазначено суму. Це може бути паперовий документ, який буде надіслано за місцем реєстрації платника, або електронне сповіщення.

Після отримання цього документа власник чи користувач має 2 місяці (60 календарних днів) для сплати збору. У сільській та селищній місцевості фізичні особи можуть зробити це через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад. Також сплатити можна за допомогою особистого кабінету платника податків або за реквізитами. Усі необхідні дані будуть зазначені в повідомленні.

Базовий податковий (звітний) період для сплати — календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року. Сума оплати визначається на основі декларації. Декларація з податку на землю — це обов’язковий документ, який має подаватися власником наділу чи орендарем. Є два варіанти подання: щомісячний та щорічний.

Інформація, яку необхідно зазначити в декларації:

• характеристики земельних ділянок — площа, розташування, призначення (сільськогосподарське, промислове, житлове тощо);
• правові стосунки — вказання власника чи користувача землі;
• розрахунок податку — зазначення суми обов’язкового збору, яку потрібно сплатити.

Актуальну форму для заповнення декларації можна знайти на сайті Державної Податкової Служби. Також там є детальне пояснення щодо норм її заповнення.

За несвоєчасну сплату законодавства встановлює штрафні санкції. Якщо власник або орендар затримав оплату менше ніж на 30 календарних днів, штраф складатиме 5% від погашеної суми податкового боргу. У випадку затримки понад 30 днів розмір штрафу збільшується до 10%.

Хто має звільнення від сплати податку на землю?

Звільнення від обов’язкової сплати земельного податку мають кілька категорій населення. Зокрема:

1. Фізичні особи-підприємці (1 – 3 групи), які є платниками єдиного податку.
2. Особи з інвалідністю першої та другої групи. Виникає логічне запитання: чи платять податок на землю інваліди 3 групи? Відповідь — так, оскільки особи з інвалідністю третьої групи визнаються працездатними. Вони мають певні соціальні пільги, але оподаткування вони не стосуються.
3. Особи, які вийшли на пенсію за віком, однак тільки у випадку, якщо їм від 60 років включно. Тобто пільга не розповсюджується на тих, хто отримав статус пенсіонера раніше у зв’язку зі специфікою та шкідливістю роботи (наприклад, працівники гірничодобувної промисловості, шахтарі, пожежники, військові тощо).
4. Особи, які виховують від трьох дітей віком до 18 років включно. Тобто тих, хто потрапляє в категорію «Багатодітна родина».
5. Громадяни, які визнані законодавством як постраждалі від Чорнобильської катастрофи.
6. Ветерани війни, зокрема особи, які отримали інвалідність внаслідок бойових дій.

Також на період воєнного стану в країні власники ділянок, які надають їх в оренду фізичній особі-підприємцю четвертої групи оподаткування (платникам ЄП), на земельний пай податок не сплачують. 

Однак ці винятки мають певні нормативи. Звільнення поширюється тільки на одну ділянку землі, яка використовується за одним з призначень і не перевищує встановлені норми. Зокрема:

• для особистого сільського господарства — не більше 2 гектарів;
• для будівництва та обслуговування житлового будинку — залежно від місця розташування 0,1 – 0,25 га;
• для індивідуального дачного будівництва — не більше 0,1 га;
• для спорудження персонального гаража — не більше 0,01 га;
• для садівничої діяльності — не більше 0,12 га.

Також є певні категорії осіб, які не мають сплачувати податок через повномасштабне вторгнення росії. Про це більш детально далі.

Чи потрібно сплачувати податок на землю під час воєнного стану?

Якщо коротко, так, потрібно. Однак є певні зміни, які були внесені Верховною Радою України після початку повномасштабного вторгнення країни-агресора. (Закон “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану” №2120-IX). З 17 березня 2022 року набули чинності поправки в Податковому кодексі, відповідно до яких податок на землю під час війни, а також протягом наступного року після її завершення не нараховується і не сплачується.

Ці положення стосуються земельних ділянок, які розташовані на територіях:

• де ведуться або велися бойові дії;
• тимчасово окупованих росією;
• забруднених вибухонебезпечними предметами (заміновані, містять нерозірвані снаряди тощо);
• містять фортифікаційні споруди.

Це розповсюджується на всі види ділянок (зокрема паї), які перебувають у власності чи користуванні фізичних або юридичних осіб. Перелік територій затверджено Кабміном. 

Висновки

Отже, чинне законодавство України передбачає обов’язкову вчасну сплату податку на земельну ділянку для фізичних та юридичних осіб. Його ставка залежить від розташування землі, виду користування, оцінки її вартості та визначається місцевими уповноваженими органами. У зв’язку з повномасштабним вторгненням РФ Кабінет Міністрів схвалив додаткові пільгові категорії осіб, які тимчасово звільнені від сплати податку.