Рентабельність підприємства

Показники ефективності є найважливішими у бізнесі і демонструють, наскільки успішно працює підприємство, які перспективи має, у якому напрямку йому краще масштабуватися. Ефективність зазвичай оцінюють за доходами компанії. Але в економіці є декілька показників. Об'єми продажів, прибуток та виторг — абсолютно відмінні категорії. Тому вони не можуть використовуватись для коректної оцінки ефективності підприємства. Особливо, якщо потрібно виконати порівняння різних компаній. Для визначення обґрунтованих оцінок економічної ефективності застосовують розрахунки рентабельності.

Що таке рентабельність підприємства

Рентабельність підприємства — це відносний показник його економічної ефективності, який зображає, наскільки продуктивно компанія використовує матеріальні, трудові, грошові та інші ресурси. Розраховується, як відношення прибутків до активів, що формують його.

Високий рівень рентабельності — це головний показник ефективної роботи підприємства. Великий виторг не завжди показує реальну картину економічного стану компанії. Наприклад, можна вкладати великі кошти в розвиток, мати гарні обороти, але не отримувати достатньо прибутків для покриття всіх витрат. У такому випадку інвестиції в розвиток бізнесу стануть дуже дорогими та непродуктивними. З іншого боку, компанія, яка має менші об'єми продаж, буде більш стійкою та ефективною. Іншими словами, рентабельність є відносним показником.

Показники рентабельності — це основний інструмент фінансового аналізу та планування розвитку компанії, який демонструє, що підприємство правильно використовує власні кошти, покриваючи витрати та водночас отримуючи прибуток.

Рентабельність може бути трьох видів:

• позитивна — підприємство покриває власні витрати та отримує прибуток;
• нульова — передбачає наявність засобів для сплати по витратах, але відсутність прибутків. Таке підприємство називають нерентабельним; 
• негативна — це стан компанії, коли коштів не вистачає навіть на власні витрати. У такому разі підприємству потрібні постійні інвестування.

Які є показники рентабельності

Для фінансового аналізу застосовують такі показники рентабельності:

• активів;
• виробництва;
• продажів;
• капіталу;
• витрат;
• операційної діяльності.

Також для визначення прибутків та збитків використовують валову рентабельність.

Довідка! Показники рентабельності повинні враховувати як малі підприємства, так і великі холдинги.

Для чого розраховувати рентабельність на підприємстві

Рентабельність використовують для побудови оцінки поточного стану виробничих процесів та для коригування їхньої ефективності. Низький рівень показників рентабельності — явний привід впроваджувати заходи для покращення процесів і оптимізації витрат.

Розуміючи рівень рентабельності, кожен підприємець має можливість:

1. Ухвалювати зважені рішення про необхідність отримання кредитних коштів для масштабування компанії. Крім того, полегшити процес оформлення кредиту, тому що фінансові установи мають більше довіри до рентабельних підприємств.
2. Продемонструвати інвесторам або акціонерам, що компанія приваблива для вкладення коштів та обґрунтовано довести, що інвестиції гідно окупляться.
3. Зрозуміти, куди витрачаються кошти. За необхідності скоротити витрати.
4. Визначити розмір інвестицій, необхідних для підтримки позитивного балансу.
5. Без помилок та неточностей у податкових звітах. На питання щодо розміру прибутків з боку податкових органів знайти точні та інформативні відповіді.

Де брати інформацію для розрахунків рентабельності

Щоб розрахувати рентабельність підприємства, потрібно мати багато даних. Розуміти розміри заборгованості, кредитів, загального капіталу, прибутку, виторгу та цінності активів.

Отримати цю інформацію можливо з балансу підприємства, але й ці цифри дають можливість скласти лише загальну картину.

Глибший та точніший аналіз рентабельності потребує детальної інформації. Наприклад, для визначення показників прибутковості знадобляться дані про собівартість продукції. А для рентабельності продажів необхідні суми виторгу та прибутку. Водночас розрахунки бажано виконувати по кожному напрямку окремо.

Щоб виконати детальний розрахунок рентабельності, потрібно використовувати відомості з управлінського обліку та бухгалтерської аналітики.

Формула рентабельності

Визначення рентабельності — трудомісткий процес. І якщо власники малих підприємств ще можуть впоратися власними силами, то для великих корпорацій потрібно залучати багато ресурсів. Такі компанії формують цілі аналітичні та розрахункові відділи. Але в будь-якому випадку кожен керівник має розуміти, як порахувати рентабельність.

Загальну рентабельність можливо розрахувати за простою формулою. Потрібно тільки розділити прибуток на собівартість. Отриману цифру помножити на сто, щоб перевести результати в відсоткове значення.

Для виконання розрахунків рентабельності потрібні такі значення:

1. Прибуток. Це показник, який залишається після того, як від суми доходів відняти розмір витрат.
2. Собівартість. Це загальні об'єми вливань у розвиток підприємства. Для отримання показника собівартості складають витрати на заробітну плату, оренду, сировину для виробництва. Додати амортизацію та витрати на транспортування.

Види рентабельності разом з формулами розрахунків

Різні види рентабельності дають змогу проаналізувати окрему сферу діяльності підприємства. Кожен вид рентабельності потрібен для корегування певного процесу. Відповідно відрізняється мета та методи.

Довідка! Рентабельність краще розраховувати в відсотках. Для цього результат кожної формули потрібно помножити на 100%.

Рентабельність виробництва

Ефективність виробництва — перший і найголовніший етап на шляху до розуміння ефективності показників рентабельності підприємства. Це може бути трудомісткий процес. Але тільки він дає змогу отримати наочну уяву про ефективність кожної витраченої гривні та оцінити прибуток, який з цього формується.

Для розрахунків потрібні дані балансу, завдяки яким визначають балансовий прибуток. На першому кроці розраховують середньорічну вартість основних засобів, амортизація котрих впливає на формування собівартості продукції.

Щоб отримати значення показника, потрібно:

• скласти вартість основних засобів за станом на початок кожного місяця;
• додати вартість активів на початок та кінець року, поділити отриманий результат на 2;
• загальний результат поділити на 12 (кількість місяців в році).

На наступному кроці із балансу підприємства беруть вартість оборотних засобів.

З усіма показниками можна починати розрахунок рентабельності.

Формула рентабельності виробництва виглядає так: 

БП/(ОЗ+ОФ)

Значення розшифровуються:

• БП — балансовий прибуток;
• ОЗ — основні засоби;
• ОФ — основні фонди.

Рентабельність активів

Наступним кроком буде визначення рентабельності роботи активів. Цей показник дає розуміння, чи ефективно працює капітал. Може застосовуватись, як метод оцінки прибутковості та ефективності діяльності фірми, але вже без впливу позичених коштів.

Рентабельність активів є відносним показником. В окремих випадках його можна порівняти з рентабельністю капіталу, оскільки обидва показники припустимо використовувати для оцінки прибутковості інвестицій.

Рентабельність активів неприпустимо використовувати, як абсолютне значення. Як низькі, так і високі показники не можуть свідчити про роботу капіталу.

Наприклад, мала рентабельність демонструє, що капітал поступово зникає, бо не приносить прибутку. Бездіяльні кошти кажуть про низьку привабливість інвестицій.

З іншого боку, якщо показник рентабельності активів занадто високий, це не може розглядатися, як повністю позитивна тенденція, бо для підвищення стабільності підприємства варто мати недоторканну частину капіталу. Хоча, на перший погляд, це свідчить про ефективну роботу усіх активів компанії. Але правильно визначити баланс між робочим капіталом та стабілізаційним фондом можна тільки після ретельної аналітики.

Якщо регулярно виконувати розрахунки рентабельності усіх видів активів, можна своєчасно помітити, що якийсь об'єкт або процес не є ефективним чи не надає користі підприємству. Завдяки цьому треба модернізувати неактивну діяльність або зовсім відмовитися від неї.

Для розрахунку рентабельності оборотних активів потрібно:

1. Визначити об'єм активів. Для цього достатньо отримати бухгалтерські дані про оплату продукції. У деяких випадках може знадобитися інформація щодо відвантажень. Які дані потрібні, прямо залежить від облікової політики фірми.
2. Розрахувати собівартість товару. Для цього скласти всі витрати на його придбання або виготовлення.
3. Визначити операційні витрати.
4. Порахувати податки, які потрібно сплатити до бюджету.
5. Визначити чистий прибуток. Для цього суму витрат (податки, операційні витрати, собівартість) відняти від об'єму продажів.
6. Визначити сукупний розмір активів (до капіталу додати дебіторську заборгованість та відняти кредиторську). Ці дані можна отримати з бухгалтерської звітності.

Тепер є всі дані, необхідні для розрахунку. Формула рентабельності активів має такий вигляд: прибуток за визначений період, розділений на сукупний розмір активів.

Рентабельність продажів

Цей показник незамінний, якщо за гарних показників рентабельності активів та виробництва загальна рентабельність не дає високих показників. Таким чином можна припустити, що за гарної роботи підприємства загалом підводять об'єми продажів. Довести це можна завдяки розрахункам рентабельності продажів.

У майбутньому отримані показники за різні періоди можна використати для порівняльного аналізу. Іншими словами, вони потрібні для відстеження динаміки. Ні показники виторгу, ні чистий прибуток не можуть демонструвати позитивну динаміку рентабельності.

Рентабельність продажів допомагає оцінити ефективність реалізації з товарних груп та часто застосовується для внесення змін в асортимент чи додаткової роботи з базою клієнтів.

Незважаючи на розповсюджену думку, зниження рентабельності продажів не завжди є результатом поганої роботи продавців. Частіше це лише результат впливу зовнішніх факторів. Але показник рентабельності завжди вважається індикатором цінової політики та її здатності до контролю витрат.

Є декілька видів розрахунку рентабельності продажів:

• валова;
• операційна;
• чиста.

Крім того, рентабельність можна розрахувати для якогось певного продукту чи по товарній лінії загалом.

Визначити рентабельність можна, розділивши суму чистого прибутку на виторг від продажу. Щоб розрахувати валову та операційну рентабельність, на місце чистого прибутку треба підставити значення валового або операційного прибутку.

Для цього знадобиться:

1. Визначити період, за який будуть проводитись розрахунки.
2. Розрахувати загальний виторг. Скласти всі кошти, отримані від реалізації товару чи послуги.
3. З'ясувати розмір чистого прибутку. Це загальний прибуток за мінусом витрат на сплату податків. Можна отримати із балансової відомості.

Рентабельність капіталу

Цей базовий показник характеризує ефективність грошових вкладів та дає змогу оцінити прибуток від кожної гривні інвестування в компанію. Обчислити можна рентабельність власного та сукупного капіталу:

• ВК — чистий прибуток/власний капітал;
• СК — прибуток до сплати податків/кількість джерел коштів.

Рентабельність витрат

Демонструє частку грошових доходів на кожну витрачену гривню. Загальна формула рентабельності витрат — це частка за ділення чистого прибутку на витрати компанії, яка дає змогу визначити, наскільки вигідні витрати в будь-якому напрямку.

Рентабельність операційної діяльності

Операційний прибуток — це сума, отримана від реалізації товарів чи послуг підприємства. Тому коефіцієнт рентабельності діяльності може бути прирівняний до рентабельності продажів. Дозволено застосовувати однакові методи обчислення. Формула рентабельності операційної діяльності — це операційний прибуток (до сплати податків), розділений на виторг.

Валова рентабельність

Цей показник демонструє прибутковість витрат, які потрібні для виробництва та реалізації продукції. Частіше за все його використовують у мікроекономіці для великих корпорацій та концернів. Якщо під час аналізу з будь-яких причин неможливо оцінити рентабельність чистого прибутку, використовують формулу валової рентабельності.

Для розрахунків потрібен показник валового прибутку. Щоб визначити його, достатньо від загального виторгу відняти собівартість. Отримане значення валового прибутку треба розділити на виручку від продажів. Таким чином отримують валову рентабельність.

Шляхи підвищення рентабельності підприємства

Розрахунки рентабельності по різних показниках дають можливість оцінити, де саме спостерігаються складнощі та що призводить до зниження результативності. Таким чином легко встановити сфери, де потрібно виконати оптимізацію процесів.

Загалом є два головних фактори впливу на показники рентабельності: зниження витрат та збільшення продажів. Досягнути першої мети можна завдяки використанню сучасних технологій, які дають змогу автоматизувати процеси. До дієвих заходів належать використання енергоощадних технологій та застосування інноваційних методів для скорочення експлуатації робочого часу персоналу. Таким чином зменшуються витрати на оплату праці та час на виконання задач. Як результат, знижується вартість одиниці ресурсів, що використовуються у виробництві.

Збільшення об'ємів продажів досягають шляхом розширення ринку збуту. Зниження вартості дає змогу залучити до співпраці нових клієнтів, у тому числі й тих, хто раніше віддавав перевагу конкурентам. Часто зменшенню цін сприяє зниження собівартості та витрат на виробництво. Для розширення ринку збуту використовують маркетингові заходи, що дають можливість зробити продукт чи послугу більш популярною у споживача.

Фінансовий контролінг також належить до ефективних засобів підвищення рентабельності. Завдяки йому вдається визначити відхилення нормативних результатів від фактичних та зосередити зусилля на дійсно важливих напрямках. Контролінг є основним джерелом корисної інформації для керівників.

Формули порогу рентабельності

Показники рентабельності підприємства важливі під час проведення ще одного значного аналізу — це визначення порогу рентабельності. Саме він допомагає з'ясувати, за яких об'ємів виробництва та продажів підприємство буде самостійно покривати власні витрати. Такий показник називається порогом беззбитковості.

Поріг рентабельності — це стан, коли компанія отримує норму прибутку, достатню для покриття власних витрат та сплати по зобов'язаннях. Але водночас прибуток відсутній.

Подолавши поріг рентабельності, підприємство починає отримувати чистий прибуток. Якщо показник нижче норми, компанія вважається збитковою.

Наприклад, для організації та ведення бізнесу потрібно 5 млн грн. За перші шість місяців прибуток склав 6,5 млн. У момент отримання прибутку в 5 млн компанія досягла порогу рентабельності. 1,5 млн, що залишаються, можуть вважатися чистим прибутком.

Поріг рентабельності розраховують, маючи два показники:

• постійні витрати;
• коефіцієнт валової маржі (змінні витрати відняти від виторгу від реалізації, розділити отриману цифру на суму виторгу).

Щоб дізнатися поріг рентабельності, потрібно постійні витрати розділити на коефіцієнт валової маржі.

Також можна розрахувати запас фінансової міцності — це показник стабільності підприємства, який зображується різницею між порогом рентабельності та реальним прибутком. Що вище отримане значення фінансових результатів, то міцніша компанія.