Рух грошових коштів: звіти, форми, приклади

Управління фінансами підприємства — це багатогранний процес, де кожен документ має свою вагу. Хоча баланс (звіт про фінансовий стан) є найвідомішою формою звітності, ігнорування інших звітів може призвести до суттєвих фінансових наслідків. Часто компанії мають прибуток «на папері», але стикаються з касовими розривами та браком реальних грошей для оплати рахунків.

Особливого значення набуває звіт про рух грошових коштів. Його значущість для життєздатності та розвитку бізнесу неможливо переоцінити. Розберімось що це, а також як правильно заповнювати цей документ.

Що таке звіт про рух грошових коштів і чому він життєво важливий для підприємства?

Рух грошових коштів на підприємстві включає всі операції з активами в касі, а також надходження, витрати та перекази з банківських рахунків. Ці елементи формуються на основі всіх транзакцій компанії, а різниця між надходженнями та видатками, з урахуванням початкового залишку, визначає підсумковий результат. Наприклад, депозити на банківських рахунках є типовим компонентом, і їх відсутність у звіті робить аналіз неповним. Згідно з Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (П(С)БО), депозити не згадуються безпосередньо, тому документ охоплює лише рахунки 301, 302, 311, 312, 313, 314 та 351, а також кошти «в дорозі» у гривнях та іноземній валюті (рахунки 333, 334).

Звіт про рух грошових коштів хто подає? Відповідно до чинного законодавства, цей звіт є обов’язковим для всіх підприємств, які складають фінансову звітність за повною формою. Зокрема, це середні та великі компанії, а також ті, що застосовують МСФЗ (IFRS). Водночас малі підприємства можуть не подавати форму №3, якщо не зобов’язані цього робити.

Анатомія звіту: основні статті руху грошових коштів

Цінність цього звіту полягає в його структурі. Увесь рух грошових коштів на підприємстві чітко розподілений за трьома ключовими напрямками діяльності. Це суттєво спрощує аналіз фінансового стану:

1. Операційна діяльність. Це основна діяльність компанії — гроші від продажів товарів та послуг, а також витрати на їх забезпечення (оплата постачальникам, зарплати, податки).
2. Інвестиційна діяльність. Сюди входить купівля та продаж довгострокових активів: обладнання, нерухомості, а також надання та повернення позик.
3. Фінансова діяльність. Це рух коштів, пов'язаний із капіталом компанії: отримання та погашення кредитів, залучення інвестицій від власників, виплата дивідендів.

Завдяки такому поділу, унаслідок руху грошових коштів формуються чіткі відповіді на питання: «Звідки бізнес бере гроші?» та «Куди він їх витрачає?». Це дозволяє синхронізувати витрати й надходження, формувати фінансовий запас та запобігати дефіциту коштів, який в окремих випадках може призвести до банкрутства.

Що вважається грошовими коштами у звіті?

У контексті цього звіту враховуються абсолютно всі грошові засоби, які використовує компанія. Це не лише готівка в касі чи гроші на поточних рахунках, але й:

• Кошти в національній та іноземній валюті.
• Електронні гроші.
• Кошти «в дорозі» (наприклад, інкасовані, але ще не зараховані на рахунок).
• Відсотки по депозитах, що надходять.

Облік електронних грошей здійснюється відповідно до ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та стандартів бухгалтерського обліку. Порядок випуску та використання електронних грошей регулюється ЗУ «Про платіжні послуги» № 1591-IX та Постановою Правління НБУ № 210 «Про затвердження Положення про випуск електронних грошей та здійснення платіжних операцій з ними».

Грошові кошти підприємства можуть бути власними або позиковими, і в обох випадках вони фіксуються у звіті. 

Власні кошти

Джерелом власних коштів може слугувати статутний капітал — це внески власників під час заснування фірми, які включають не лише гроші, але й обладнання, нерухомість, транспорт чи інші матеріальні активи. Крім того, виторг від основної діяльності є основним джерелом надходжень, на яке впливають ринкові умови, конкуренція, витрати на виробництво та ціни реалізації. Додаткові доходи можуть надходити від інших операцій, наприклад, оренди вільних приміщень, обладнання чи транспорту.

Позикові кошти

Коли власних ресурсів недостатньо для повноцінної роботи, застосовуються позикові кошти — від кредитів фінансових установ для поточної чи інвестиційної діяльності (довгострокові та короткострокові) або через випуск цінних паперів (акції та облігації, що дозволяють залучати додатковий капітал для зростання). 

Грошовий потік — це будь-які надходження та видатки компанії, включаючи не тільки готівку, але й безготівкові переміщення коштів. У буквальному перекладі термін означає «рух грошових коштів».

Види грошових потоків

Грошові потоки являють собою безперервний процес, який активно використовується в фінансовому менеджменті для оцінки ефективності підприємства в цілому та окремих процесів. Існує кілька формул для розрахунку грошового потоку, що відрізняються методами обчислення:

• Чистий грошовий потік — це зміни в залишках коштів за певний період, з урахуванням усіх загальних ресурсів.
• Операційний грошовий потік — надходження та видатки від постійної діяльності фірми.
• Фінансовий потік — рух коштів, пов'язаний зі змінами довгострокового капіталу, як власного, так і позикового.
• Загальний потік — фактичні кошти, що надходять і витрачаються за визначений період.

Для активного підприємства важливо постійно формувати як доходи, так і видатки, враховуючи обидва фактори. Наприклад, несвоєчасна оплата за поставлені товари чи послуги може спричинити касовий розрив, що позбавить компанію можливості виконувати власні зобов'язання. 

У звіті про рух грошових коштів ключовим є чистий потік, який розраховується за трьома напрямками: 

• операційна діяльність (надходження від продажу, виплати за оренду, витрати на забезпечення, податок на дохід);
• фінансова діяльність (рух по кредитах чи лізингу, сплата відсотків);
• інвестиційна діяльність (купівля чи продаж нематеріальних активів та інші інвестиції, що не підпадають під грошові кошти). 

Окремо у звіті фіксуються зміни від курсових різниць, поза вказаними видами діяльності. Аналіз цих статей допомагає оптимізувати рахунки та забезпечити баланс між надходженнями та видатками.

Два методи розрахунку: як побачити реальну картину

Методика формування звіту варіюється залежно від цілей. Для операційної діяльності часто застосовується непрямий метод, ідеальний для прогнозування. Тоді як прямий метод руху грошових коштів є простішим і використовується для фінансової та інвестиційної сфер. Розширення обліку за допомогою автоматизованих систем робить процес більш точним і оперативним.

Прямий метод руху грошових коштів: простота та наочність

Суть, яку має прямий метод руху грошових коштів, дуже проста. Формула зводиться до «всі надходження мінус усі витрати» за конкретними статтями (наприклад, «Надійшло від клієнтів», «Сплачено постачальникам»). Для цього не потрібні складні бухгалтерські коригування; облік ведеться на підставі касових документів та банківських виписок.

Цей метод дуже наочний, але має недолік: він не показує зв'язку між чистим прибутком (з Форми 2) та реальними грошима, оскільки не враховує дебіторську чи кредиторську заборгованість.

Аналітичний підхід: звіт про рух грошових коштів непрямим методом

Звіт про рух грошових коштів непрямим методом базується на коригуванні чистого прибутку з урахуванням амортизації, неопераційних прибутків/збитків та змін у дебіторських і кредиторських заборгованостях. Цей підхід пов'язаний з балансом і враховує майбутні доходи.

Суть — у виявленні змін залишку через рівняння балансу: зростання дебіторки зменшує кошти, кредиторки — збільшує. Бланк звіту про рух грошових коштів для цього методу включає детальні коригування, роблячи його ефективним для стратегічного управління.

Приклад:

Практика складання: звіт про рух грошових коштів — інструкція по заповненню

Формально, правила заповнення звіту затверджені Наказом Мінфіну №433. Для роботи бухгалтерії існує офіційний бланк для звіту про рух грошових коштів — це стандартизована Форма №3.

Отже, звіт про рух грошових коштів складається в електронній формі через Електронний кабінет платника податків, разом з іншими обов’язковими фінансовими звітами — Балансом (Форма № 1) та Звітом про фінансові результати (Форма № 2). Це дозволяє пришвидшити перевірку та спростити комунікацію з органами контролю.

Хоча не існує єдиного покрокового мануала на всі випадки життя, ключовий принцип — це верифікація даних. Перевірка звіту вимагає ретельного вивчення первинної документації, головної книги, оборотної відомості та балансу.

Найголовніша перевірка — це фінальний розрахунок:

Беремо чисті грошові потоки від операційної, інвестиційної та фінансової діяльностей, додаємо до них зміни від курсових різниць.

Окремо беремо залишок грошових коштів на кінець періоду і віднімаємо залишок на початок періоду.

Ці два підсумкові показники мають бути абсолютно ідентичними. Якщо вони збігаються — звіт складено коректно. 

Звіт про рух грошових коштів зразок:

Повну форму можна завантажити для використання.

Дотичні аспекти фінансової дисципліни: зразок заповнення форми 20 ОПП

Варто розуміти, що якісний фінансовий облік — це не лише правильне складання звітності, але й загальна адміністративна дисципліна. Будь-яка помилка чи недбалість може призвести до непередбачених витрат, які прямо б'ють по грошовому потоку.

Наприклад, хоча форма 20 ОПП (повідомлення про об'єкти оподаткування) напряму не пов'язана зі звітом про кеш-флоу, несвоєчасне подання цього документа призводить до штрафів. А штраф — це реальний, непередбачений видаток коштів, який погіршує ваш фінансовий результат та «з'їдає» гроші, які могли б піти на розвиток. Це частина загальної фінансової гігієни, що безпосередньо впливає на кеш-флоу.

Висновок

Звіт про рух грошових коштів — це більше, ніж бухгалтерська формальність. На відміну від звіту про фінансові результати, який показує нарахований прибуток, кеш-флоу — ключовий показник платоспроможності підприємства. Він відповідає: чи генерує бізнес достатньо коштів для витрат, інвестицій та боргів?

Регулярний аналіз та планування потоків дозволяє виявляти розриви, оптимізувати заборгованості та приймати рішення про фінансування. Зрештою, ефективне управління грошима визначає стійкість і успіх підприємства.