Відділ кадрів регулярно приймає на роботу нових працівників. Зазвичай передбачено випробувальний термін. Ця процедура є звичною, однак не позбавлена своїх нюансів. Розглянемо детальніше послідовність дій при прийнятті працівника на роботу з випробувальним терміном.
Наявність випробувального терміну має вирішальне значення, оскільки впливає на подальший розвиток трудових відносин. В цей час на працівників поширюються загальні правила Кодексу законів про працю, зокрема правила про оплату праці. Водночас припинення трудових відносин відбувається за спрощеною процедурою. Однак не слід вважати, що роботодавець має повну свободу дій.
Що таке випробувальний термін?
Випробувальний термін при прийнятті на роботу — це період, протягом якого роботодавець перевіряє відповідність працівника конкретній роботі/обов'язкам.
Слід зазначити, що з одного боку випробувальний термін не є обов'язковим. З іншого боку, роботодавець може встановити випробувальний термін без будь-якої причини, незалежно від кваліфікації та досвіду заявника. Випробувальний термін узгоджується під час укладення трудового договору.
Стаття 26 у Кодексі законів про працю України (КЗпП) «відповідає» за випробувальний термін при прийнятті на роботу.
Прийняття на роботу з випробувальним терміном — поширена практика серед роботодавців.
Як оплачується випробувальний термін?
Більшість кандидатів цікавить, чи оплачується випробувальний термін, адже гарантій в подальшому працевлаштуванні немає. То ж цілком зрозуміло, що багато кандидатів не мають бажання працювати безкоштовно. На жаль, це питання віддано на розсуд роботодавця. Тобто в кожній компанії вирішують це самостійно. Випробувальний термін може не оплачуватись або передбачати часткову (мінімальну) оплату.
Договір на випробувальний термін
Слід зазначити, що документи укладають у письмовій формі. Укладання трудового договору з випробувальним терміном оформлюється наказом (розпорядженням) про прийняття працівника на роботу. У наказі обов'язково зазначаються умови випробувального терміну.
Крім того, необхідною умовою правильного оформлення новоприйнятих працівників є своєчасне повідомлення про їхнє прийняття на роботу до податкових органів.
Таким чином роботодавець зобов'язаний обов’язково оформити нового працівника, а факт нового працевлаштування не може залишитися непоміченим державними органами. Однак необхідно бути уважними, якщо наказ про прийняття на роботу не надано, або коли в ньому не вказано період, протягом якого має бути проведена перевірка професійних навичок, то можуть виникнути проблеми з контрольованими органами. З іншого боку, якщо в наказі не зазначено, що працівника прийнято на роботу з випробувальним терміном, це трактується на користь працівника. Оскільки де-юре вважається, що його прийнято на роботу без такої умови. Адже законом передбачено проходження випробувального терміну, який не може бути встановлений роботодавцем постфактум.
До речі, штрафи за фактичний допуск до роботи без оформлення є суттєвими. Для посадових осіб та ФОП — від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (нмдг — 17 грн), тобто від 8500 до 17 000 грн. За повторне порушення протягом року — від 1000 до 2000 таких же мінімумів, тобто від 17 000 до 34 000 грн. Для самого підприємства штраф складає від 1000 до 2000 нмдг за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення. З вересня 2020 року штраф становить 50 000 грн. Щоправда, вперше роботодавців, які сплачують єдиний податок на 1 – 3 групах, будуть лише попереджати.
Для тих, хто не поспішає з офіційним працевлаштуванням, цікавим є те, що державний контроль за дотриманням трудового законодавства здійснюється у формі перевірок інспекторами Державної служби з питань праці та її територіальних органів. Підставою для перевірки є, зокрема, звернення осіб, які порушують правила оформлення трудових відносин.
Таким чином, випробувальний термін та робота без оформлення не допускаються законом.
Зразок трудового договору з випробувальним терміном
Випробувальний термін під час воєнного стану
Воєнний стан мало що змінив у трудових відносинах. Випробувальний термін, як і раніше, можна застосовувати при прийнятті на роботу. Особливих обмежень щодо статусу кандидата немає. Випробувальний термін може бути встановлений для всіх працівників, включаючи тих, хто раніше не мав права на випробувальний термін. Наприклад, неповнолітніх, інвалідів, вагітних жінок, самотніх матерів з дітьми до 14 років або дітьми-інвалідами, а також внутрішньо переміщених осіб.
Звільнення працівника в період випробувального терміну
Якщо керівництво або уповноважений орган вважає, що працівник не відповідає займаній посаді або виконуваній роботі, адміністрація має право звільнити його під час випробувального терміну. При цьому попередивши його про це письмово за 3 дні (стаття 28 Трудового кодексу). Фахівці Державної служби з питань праці звертають увагу на те, що скарги на роботу працівника повинні бути зафіксовані в письмовій формі. В інтересах роботодавця підтвердити стандарти, якими він керувався, та конкретні недоліки, допущені працівником.
У судовій практиці були випадки, коли навіть догана за порушення трудової дисципліни не була підставою для визнання працівника таким, що не відповідає займаній посаді з випробувальним терміном. Оскільки звільнення за непроходження випробувального терміну (ч. 11 ст. 40 Закону про трудові відносини) відбувається з ініціативи роботодавця, на такі випадки поширюється заборона на звільнення в період тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці. Однак звільнення за результатами випробувального терміну не потребує погодження з профспілкою (ч. 1 ст. 43 Кодексу законів про працю). В інших аспектах процедура не відрізняється. Видається наказ про звільнення, вноситься запис до трудової книжки та проводиться остаточний розрахунок.
Якщо інше не передбачено законодавством України, строк випробування при прийнятті на роботу не може перевищувати 3 місяців, а в окремих випадках за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації може встановлюватися до 6 місяців.
В інших випадках випробувальний термін при прийнятті на роботу не може перевищувати місяця. До випробувального строку не зараховуються дні, коли працівник з будь-яких причин фактично не працював (Кодекс законів про працю, стаття 27). Після успішного проходження встановленого терміну не потрібно видавати наказ роботодавця про успішне завершення випробування. Працівник просто вважається таким, що пройшов випробувальний термін, і подальше звільнення дозволяється на загальних підставах, передбачених Кодексом законів про працю.
Поділись цією новиною
