Сучасний ринок пропонує багато варіантів для інвестування: як простих, так і найскладніших. Одним із найцікавіших можна назвати ф'ючерс — це інструмент, який має доволі високу ліквідність при відносній короткостроковості. Головне — чітко розуміти інструмент роботи з ним. Таким чином можна досягти значних прибутків та уникнути фінансових втрат.

Що таке ф'ючерси?

За даними істориків перші контракти, які мали ознаки ф'ючерсних, практикувалися ще в Середньовіччі в Японії під час торгівлі рисом. Але в більш звичному нам вигляді вони з’явилися у 1840-х роках. Саме тоді Чикаго став центром торгівлі зерном. При цьому ціни зазвичай не регулювались. Тобто коли фермер привіз зерно, він міг стикнутися з проблемою перенасичення ринку, а отже, падіння цін. При цьому в періоди, коли доставка була ускладнена, вартість могла зрости в декілька разів. Це було не вигідно нікому. Тому фермери та покупці почали укладати угоди на постачання з відстрочкою, але з фіксованою ціною. Поступово з'явилися ті, кому не потрібно було зерно. Вони просто прагнули отримати прибуток на різниці цін.

Ф'ючерси — це своєрідні договори між продавцем та покупцем. Їх також називають ф'ючерсними контрактами. Суть угоди полягає у домовленості щодо придбання певного активу у встановлену дату: продавець зобов'язується передати покупцю предмет договору. Покупець, своєю чергою, має викупити базовий актив. При цьому ціна встановлюється у момент укладення угоди та не може бути змінена.

Ф'ючерсний контракт — це актив, котрий можна передавати за певну винагороду третій особі ще до закінчення терміну угоди. Уявіть, що покупець хоче придбати автомобіль. При цьому зробити це через певний час. Але він переймається, що ціна виросте. Тоді покупець звертається до автодилера та укладає з ним договір про те, що угода буде здійснена через встановлений час. Як гарантії, він надає передплату. У майбутньому покупець може передумати здійснювати купівлю та перепродати права на договір іншій особі. У цьому і є суть угоди. Вартість активу фіксується на певну дату та не може бути змінена.

Саме активом може виступати все, що завгодно:

  • золото;
  • нафта;
  • акції;
  • криптовалюти;
  • облігації;
  • валюта.

Слід розрізняти право власності та ф'ючерс. Наприклад, при придбанні акцій власник ф’ючерсу дивіденди не отримує. Також трейдер не може впливати на рішення та роботу компанії, ф'ючерс на акції якої він придбав. Бо він не володіє власністю компанії. Ціль угоди геть інакша. Вона розроблена для мінімізації ризиків через різкий перепад вартості: покупець отримує можливість не витрачати зайві кошти при підйомі цін. Водночас продавець може уникнути фінансових втрат при їх падінні.

Але наразі ф'ючерси частіше за все використовуються у спекулятивних угодах: покупець не планує отримати реальний актив. Його ціллю є дочекатися підвищення ціни та перепродати ф'ючерс на цей актив з прибутком.

Наразі багато трейдерів обирають роботу саме з ф'ючерсами. За наявності загальних ризиків, що притаманні всім подібним угодам, вони мають декілька значних відмінностей. Однією з найбільш привабливих є безплатне кредитне плече. Тобто на відміну від придбання акцій трейдеру не потрібно сплачувати всю суму контракту, а придбати активів можна на суму, більшу ніж є на рахунку. Фактично, на момент укладання угоди покупець сплачує близько 10% від вартості активів.

Робота з ф'ючерсами дешевша, ніж з тими ж акціями. Трейдери в такому випадку позбавлені багатьох платежів. Наприклад, сплати депозитарію та за тимчасове зберігання цінних паперів, адже ф’ючерс не належить до матеріальних цінностей. Це просто угода, домовленість.

Найбільш популярними наразі є ф’ючерси криптовалют. Це можливість отримати прибуток на зростанні цін на крипту, не купуючи її безпосередньо.

Попри те, що ф'ючерси отримали популярність тільки в останні роки, їхня поява відбулася вже дуже давно. На угодах заробляли обрані, але з появою інтернету заробіток на ф’ючерсах став доступним для всіх.

Які є види ф'ючерсів?

Види ф'ючерсів розділяють за різними ознаками. Це може бути тип активу, термін дії або інші особливості угоди. Але найчастіше їх розрізняють за характером обов'язків. Існують поставні (класичні) та безпоставні ф'ючерсні контракти.

  • Класичні контракти передбачають, що по закінченню встановленого терміну заявлений актив буде передано покупцю. Наприклад, якщо був придбаний лот на 100 акцій певної компанії, то покупець сплачує вказану ціну та отримує їх. Зазвичай такий вид ф'ючерсів використовують саме представники компаній. Таким чином вони знижують ризики втрат через коливання цін.
  • Безпоставні (розрахункові) ф'ючерси не передбачають безпосередню передачу лота покупцю. При складанні контракту фіксується ціна базового активу, а по закінченню терміну сплачується різниця. Наприклад, якщо були придбані ф'ючерси на нафту, а вона виросла в ціні, продавець фінансово компенсує різницю покупцю. В такому випадку перший закінчує угоду зі збитками, а другий отримує прибуток. Якщо ціна знизилась, різницю сплачує покупець. Тоді виникає протилежна ситуація.

В Україні торгівля ф'ючерсами, як і іншими цінними паперами, регулюється законодавством

Як торгувати на ф'ючерсах?

Суттю роботи є купівля активів якомога дешевше та продаж якомога дорожче, отримавши прибуток. Торгівля на ф'ючерсах мало чим відрізняється від інших операцій з біржовими активами. Для цього потрібно:

  1. Знайти брокера. Торгівля ведеться на біржах, тому без послуг посередника не обійтись. Саме він забезпечує швидкий та зручний доступ до всіх необхідних інструментів. Також він допоможе вибрати майданчик для укладення угод.
  2. Відкрити рахунок. Зазвичай брокер пропонує допомогу з відкриттям рахунку, який дозволить одночасно керувати різними торговими операціями, в тому числі у торгівлі ф'ючерсами.
  3. Внести на рахунок необхідні для роботи кошти.
  4. Вибрати контракти для торгівлі.
  5. Дочекатися сигналу про початок торгів та подати заявку на обраний актив.
  6. Після прийняття заявки моніторити стан лота, щоб своєчасно закрити угоду. Або дочекатися експірації, після якої буде проведено автоматичні розрахунки.

Щоб правильно торгувати на ф'ючерсах, потрібно чітко дотримуватися обраної стратегії та проводити аналіз активів. До найбільш популярних стратегій роботи відносяться:

  1. Хеджування. Цей варіант краще підходить для інвесторів. Він не передбачає великих прибутків, натомість знижує ризики фінансових втрат при падінні ціни на активи. Наприклад, інвестор має певну кількість акцій великої компанії. Продавати їх він не збирається навіть у скрутних умовах, але хоче убезпечити себе від падіння вартості. Він продає декілька ф'ючерсних контрактів на ці акції. Весь час він отримує прибуток у вигляді варіаційної маржі. Саме цей дохід і покриває збитки при падінні ціни на акції. Також стратегія використовується для придбання активів, які мають найменшу ціну, але великий потенціал росту. Якщо потрібних коштів для придбання активів немає, купують ф'ючерси на них. Таким чином, коли гроші з'являться, інвестор може оплатити активи по зафіксованій у контракті вартості.
  2. Спекулятивні операції. Щоб придбати ф'ючерси, не потрібно сплачувати повну вартість активу. Наприклад, 1000 акцій компанії коштують 196 тисяч гривень. При цьому гарантійне забезпечення на 10 ф'ючерсів (еквівалент 1000 акцій) коштує всього 52 250 гривень (приблизно 25%). Таким чином інвестор може придбати ф'ючерси та отримати прибуток після експірації або продати контракти при зростанні вартості активів.
  3. Арбітражні операції. Це торгівля однаковими або близькими активами на одній чи різних біржах задля отримання прибутку на різниці в цінах. Наприклад, трейдер закупає контракти на один вид акцій, одночасно продає на інший вид з однаковим терміном експірації. Прибутковість таких угод невелика, але й ризики мінімальні.

Висновки

Торгівля ф'ючерсами — це доволі ліквідний інструмент для інвесторів. Враховуючи те, що операції мають короткострокову дію, контракти стають ще більш привабливими. При правильному підході та грамотно обраній стратегії можна не тільки знизити ризики фінансових втрат, а ще й отримати непоганий прибуток.

Теги

Ф'ючерси