Що таке собівартість продукції та як її розрахувати?

Собівартість продукції — це загальна сума витрат на виробництво одиниці товару або надання послуги. Простіше кажучи, собівартість продукції — це сума грошей, яку підприємець витрачає на виробництво та продаж товару.

Собівартість готової продукції розраховують абсолютно всі підприємства (крім тих, що перепродують готову продукцію), оскільки це показник, який впливає на стабільність та прибутковість бізнесу. Якщо зниження показника динаміки пов'язане з погіршенням якості, то це негативний сигнал для бізнесу.

Навіщо розраховувати та планувати собівартість?

Виробнича собівартість — це сукупність витрат на виробництво та реалізацію (збут) продукції. Вони містять витрати, пов'язані з використанням основних засобів, сировини, матеріалів, палива та енергії, трудових ресурсів, а також інші витрати на виробництво та реалізацію продукції.

Планування витрат — це попередній розрахунок всіх витрат для виготовлення товару. Планування здійснюється на початку масового виробництва. Воно дозволяє компанії визначити рівень прибутковості виробництва і точку беззбитковості.

Загалом розуміння планової собівартості дозволяє компаніям:

• підвищити прибутковість коштом оптимізації виробничих витрат;
• пристосувати виробництво до споживчого попиту та доступності;
• збільшити прибуток компанії та оцінити загальну ефективність бізнесу.

Собівартість реалізованої продукції

Собівартість реалізованих товарів (від англ. COGS) — це повна собівартість виробництва товарів, реалізованих протягом звітного періоду. Для торговельних компаній це повна собівартість товарів, придбаних для перепродажу та реалізованих протягом звітного періоду. Собівартість реалізованих товарів — це залишок готової продукції на початок звітного періоду плюс собівартість товарів, реалізованих протягом звітного періоду, мінус залишок готової продукції на кінець звітного періоду. Товари, термін придатності яких минув, списуються на витрати. Таким чином, собівартість реалізованих товарів є фактичною собівартістю за рік.

Зверніть увагу, що собівартість придбаних товарів містить не тільки вартість самого товару, але й усі витрати, пов'язані з придбанням. У них входять транспортні витрати, страхові премії та митні збори. Ці витрати в сукупності називаються прямими витратами. При визначенні собівартості реалізації до уваги береться лише чиста вартість проданого товару. Тобто вартість повернених товарів і сума пов'язаних з ними прямих витрат не враховуються.

Формула собівартості продукції

Слід враховувати, що методи розрахунків відрізняються залежно від типу підприємства. Для торгової компанії застосовуються інші формули, ніж для виробничого підприємства.

Загалом приклад розрахунку собівартості продукції виглядає таким чином: для торгової компанії собівартість є сумою наступних показників (чисті витрати на закупівлю товарів плюс прямі витрати) + (запаси на початок звітного періоду мінус запаси на кінець звітного періоду).

Як виглядає приклад калькуляції собівартості готової продукції?

Собівартість виробленої продукції + (готова продукція на початок звітного періоду мінус готова продукція на кінець звітного періоду).

Розрахунок собівартості продукції: приклад

Види собівартості продукції

Власнику та керівнику компанії обов'язково треба знати всі чинні види собівартості продукції. Це допоможе точніше планувати та оцінювати роботу підприємства, а також оптимізувати бізнес-процеси.

Повна собівартість

Повна собівартість — це найпоширеніший показник, який використовують усі компанії. У цьому випадку комерційні витрати містять виробничі витрати, а також створення пакування, етикеток для товарів, створення/закупівлю контейнерів для транспортування, маркетингову діяльність у цифровому середовищі та офлайн.

Фактична собівартість

Фактична собівартість — це варіант розрахунку, який дозволяє привести заплановані витрати у відповідність до суворої реальності. Наприклад, припустимо, що згідно з планом купівлі автодеталі мали коштувати 20 000 гривень, але фактична вартість склала 25 000 грн через зміну умов постачальником. Або ж збиральник витратив на збірку автомобіля 5 годин замість 3. У більшості випадків фактичні показники відрізняються від запланованих. Частіше за все вони часто переглядаються в бік збільшення.

Виробнича собівартість продукції

Виробнича собівартість — це розрахунок, при якому до загальних виробничих витрат додаються цехові витрати. Це може містити навчання працівників роботі з новим обладнанням (наприклад, складським або цеховим обладнанням).

Цехова собівартість

Це додаткові витрати на підтримку виробництва, матеріали та інші статті. Наприклад, витрати на переобладнання цехів або встановлення систем вентиляції для підвищення комфорту працівників.

Загальногосподарська собівартість

У цьому випадку в розрахунок показників додаються також витрати на оплату праці адмін складу: бухгалтерів, HR-фахівців, керівників відділів та топменеджменту. Це все працівники, які не беруть безпосередньої участі у виробничому процесі.

Планова собівартість

Розрахунок базується на стандартах та інструкціях з виготовлення продукту. Наприклад, якщо інструкція зі збирання комп'ютера вимагає 3 години часу, то у суму собівартості входить вартість 3 годин роботи збиральника .

Гранична собівартість

Це собівартість одиниці наступного товару. Цей показник залежить від обсягу виробництва. Його визначають для з’ясування, чи є розширення виробництва ефективним.

Кошторисна собівартість

Цей показник переважно використовується в будівельній галузі, де ціна кінцевого продукту визначається кошторисом, підготовленим відповідно до суворих норм та правил.

Структура складання собівартості продукції компанії

Якщо 10 компаній виробляють гумки для миття ванн, собівартість одиниці буде різною для кожної з них. Це тому, що відрізняються витрати на:

• постачальників сировини;
• обладнання;
• організацію технічних та інших бізнес-процесів;
• способи доставки;
• кількість співробітників у адміністративному апараті;
• кошти на оплату праці.

Витрати на сировину та розхідні матеріали

Це гроші, витрачені на закупівлю сировини, деталей та витратних матеріалів для виробництва товарів. Витрати на сировину об'єднують прямі та непрямі:

1. Прямі. Основні витрати на сировину, які легко виміряти та врахувати. Наприклад, 10 тонн гуми, 2 тонни фарби та 1000 панелей МДФ для виробництва меблів.
2. Непрямі витрати. Вся сировина, яку важко виміряти. Наприклад, ізоляційна стрічка, зварювальні електроди, мастильні матеріали та очисні рідини у виробництві металевих конструкцій.

Витрати на персонал

Ця стаття містить такі витрати, як заробітна плата, премії, заохочення працівників, придбання спецодягу та засобів індивідуального захисту для працівників. Тут також є прямі та непрямі витрати:

1. Прямі. Витрати на оплату праці працівників, які безпосередньо беруть участь у виробництві продукту, таких як різьбярі по металу або дереву, різьбярі плит МДФ і монтажники. Сюди входить заробітна плата, надбавки та заохочувальні виплати. Придбання робочого одягу також є прямими витратами.
2. Непрямі витрати. На оплату праці людей, які не беруть прямої участі у виробничому процесі, але забезпечують його безперервність, загалом допомагають бізнесу знаходити замовлення та продавати продукцію. До них належать маркетологи, керівники, секретарі, постачальники, охоронці та топменеджмент.

Витрати на будівлі та обладнання

Виробничі витрати містять суму, яку компанія віддає на утримання виробничих потужностей, складів та офісів. Сюди також додаються витрати на комунальні послуги, амортизацію виробничих активів, технічне обслуговування та ремонт обладнання, придбання необхідних інструментів.

Витрати на соціальні потреби

Цей розділ містить всі соціальні виплати, які здійснює бізнес. Сюди входять відрахування до пенсійних фондів, відрахування до фондів обов'язкового медичного страхування та податкові платежі.

Інші витрати

Це дуже цікавий розділ, який враховує всі витрати, що не належать до попередніх чотирьох розділів. Всі вони є непрямими. Наприклад, витрати на редизайн або повний ребрендинг пакування продукції, оренду (наприклад, транспортних засобів). Маркетингові заходи та рекламні кампанії, витрати на представництво компанії додаються до виробничої собівартості.