Валютний контроль: граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів

Робота із закордонними замовниками доволі прибуткова та відкриває для підприємства купу можливостей на міжнародному ринку. Однак здійснення зовнішньоекономічної діяльності вимагає суворого дотримання регламентів, встановлених Кабінетом Міністрів України та Податковою службою. Зокрема, своєчасно звітувати про переміщення іноземної валюти. 

Що таке валютний контроль?

Валютний контроль — це система заходів, яку здійснюють держава та уповноважені органи для регулювання операцій з іноземною валютою. Основними його цілями є:

• запобігання незаконному відтоку капіталу за кордон;
• забезпечення стабільності національної валюти;
• контроль за законністю валютних операцій (обміном, переказами та зовнішньоекономічними угодами).

Процес полягає в перевірці документів при експорті та імпорті товарів, моніторингом за отриманням валютного виторгу від ЗЕД-угод та правильністю перерахування іноземних коштів у гривні під час оподаткування.

Регулювання зовнішньоекономічної діяльності та обігу іноземних коштів — не нововведення. В Україні з 1993 року існував Декрет КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Він вимагав обов'язкового продажу валюти, ліцензування для фінансових операцій за кордоном як для юридичних, так і для фізичних осіб, що суттєво зважало ЗЕД.

Лише нещодавно, у 2019 уряд затвердив новий Закон «Про валюту і валютні операції», який замінив застарілий Декрет та спростив здійснення зовнішньоекономічної діяльності для українських підприємців. Зокрема:

• скасував жорсткі обмеження, що існували до цього, дозволяючи вільніше проводити операції з іноземною валютою;
• анулював необхідність обов’язкового отримання спеціалізованих дозволів для інвестування за кордон;
• скасував обмеження на валютні операції між резидентами та нерезидентами;
• дозволив відкривати закордонні валютні рахунки без ліцензій НБУ;
• звільнив від контролю операції, менші як 400 000 грн;
• скасував обов’язковий продаж валюти.

Крім операцій на суму менше ніж 400 000 грн, від валютного моніторингу звільняються також:

• ввезення товарів за держзамовленням для оборонної галузі;
• імпорт певних категорій лікарських засобів, затверджених МОЗ;
• ввезення продукції для потреб авіації та космічної галузі;
• продукти та послуги, що імпортуються за ЗЕД-угодами галузі туризму;
• експорт послуг (крім транспортної та страхової), робіт та прав на інтелектуальну власність;
• закупівля продукції та послуг, що необхідні для підготовки та виступів спортсменів в Олімпійських іграх та низці інших змагань;
• товари енергетичної галузі.

Для проходження валютного контролю потрібні документи, що підтверджують правомірність здійснюваної операції. Це можуть бути: контракт, інвойс, договір, акт виконаних робіт чи рахунок-фактура. Для підприємців цей моніторинг важливий, оскільки регламентує терміни отримання виторгу в іноземних грошових одиницях та використання валютних рахунків.

Які актуальні граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів?

Граничний термін розрахунків — це період, протягом якого необхідно завершити фінансові операції за зовнішньоекономічним контрактом. Він починається з моменту оформлення митної декларації або постачання товару та триває до фактичного отримання оплати. У цей період має бути повністю закритий ЗЕД-контракт шляхом здійснення відповідного платежу. 

Цей строк становить 180 днів, валютний контроль може змінюватися відповідно до законодавчих вимог або окремих умов контракту, тому варто залучитись підтримкою кваліфікованих бухгалтерів та слідкувати за постановами Кабінету Міністрів.

Штраф за порушення строків валютного контролю передбачений п. 5 ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції». Якщо резидент не дотримується встановлених термінів розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, йому нараховується пеня за кожен день прострочення. Її розмір становить 0,3% від суми недоотриманих коштів за кожну добу затримки. Важливо зазначити, що загальний розмір пені не може перевищувати суму непокритого контракту.

Граничні строки розрахунків за експортно імпортними операціями з 2024 року

У 2024 році Національний Банк переглянув граничні терміни розрахунків за ЗЕД-операціями та вніс певні корективи до валютного контролю. Зокрема:

1. НБУ скасував граничні строки для товарів військового та подвійного призначення, а також обладнання, яке імпортується виконавцями державних контрактів у сфері оборони. Це стосується імпорту продуктів та обладнання для розширення виробничих потужностей з метою виготовлення оборонної продукції в межах держконтрактів. 
2. На підставі консультацій із представниками аграрного сектора та профільними міністерствами, НБУ продовжив граничні строки розрахунків за експортними операціями деяких видів сільськогосподарської продукції з 90 до 120 днів, починаючи з 12 липня 2024 року. Це рішення допоможе підтримати українських агроекспортерів, враховуючи логістичні труднощі, а також розширить їхні можливості для освоєння нових ринків збуту, зокрема в Азії та Африці.

Валютний контроль 90 днів актуальний для операцій агропромислового комплексу, що були здійснені в проміжок з 11 листопада 2023 року до 11 липня 2024 року. З 12 липня цього ж року, застосовуються терміни до 120 діб.

Граничні строки розрахунків за експортними операціями окремих видів аграрної продукції залишатимуться на 60 днів коротшими, ніж для інших товарів українського експорту (180 днів). Це рішення й надалі сприятиме покращенню дисципліни щодо своєчасного повернення валютного виторгу в Україну в сільськогосподарському секторі.

Як відбувається валютний контроль під час воєнного стану?

Через повномасштабне вторгнення українська економіка, зокрема валютний контроль при експорті та імпорті товарів/послуг, зазнали серйозних змін, щоб адаптуватись до актуальних реалій життя, підтримувати функціонування наявних підприємств та стимулювати відкриття нових компаній.

В умовах воєнного стану основним нормативним актом, який регулює розрахунки в зовнішньоекономічній діяльності, є Постанова НБУ №18. Згідно з її пунктом 14-2, граничний строк розрахунків за експортом/імпортом товарів на суму понад 400 000 грн становить 180 днів з 5 квітня 2022 року. Для операцій, що відбулися раніше, застосовується загальний строк 365 днів.

При цьому пункт 14 прим. 3 цієї ж Постанови уточнює, що:

1. Встановлені терміни не стосуються експортних та імпортних операцій (включаючи незавершені розрахунки), якщо їхня сума в еквіваленті менша за визначений поріг, за винятком випадків дроблення угод.
2. Ці терміни застосовуються з урахуванням виключень або особливостей, які можуть бути встановлені НБУ на підставі пропозицій Кабінету Міністрів України.

Тимчасових змін також зазначив валютний контроль при імпорті та експорті продукції або послуг, які надавались суб’єктами господарювання, що розташовані на території РФ або Білорусі. З 24 лютого 2022 року, під час воєнного стану та ще 90 днів після його завершення, граничні терміни для розрахунків зупиняються. Це стосується угод, укладених до 24 лютого 2022 року. Виключення — операції, що були завершені до цієї дати. 

Висновки

Попри воєнний стан, українська економіка продовжує розвиватись, адаптуючись до скрутних умов сьогодення. Кабінет Міністрів та Національний Банк ухвалили низку постанов, що регулюють валютний контроль на цей період. Зокрема, встановили терміни розрахунків у 180 календарних днів та спростили правила для окремих категорій товарів. Це стабілізує зовнішньоекономічну діяльність та підтримує вітчизняних експортерів.