Усе про ПДВ

Податок на додану вартість в нашій державі вперше був запроваджений Верховною Радою України на початку 1992 року «Законом про ПДВ», який набрав чинності в 1993 році й далі зазнав значних змін і доповнення аж до 1997 року.

ПДВ — це найважчий для розуміння податок в Україні. Щоб розібратися у всіх його нюансах, необхідно визначитися зі значенням терміна, ставками податку, базою оподаткування, поняттями суб'єкта та об'єкта оподаткування та ін. Про все це ми поговоримо в цій статті. Все про ПДВ у рамках однієї статті розповісти неможливо, але ми постараємося максимально докладно висвітлити цю тему.

Що таке ПДВ

Податок на додану вартість, або ПДВ — це певний відсоток надбавки, яку оплачує покупець будь-якого товару або послуги. Водночас у бюджет цей податок перераховує продавець товару або послуги (він же зобов'язаний вести облік), а платником є покупець. Продавець у цій системі взаємин є податковим агентом.

ПДВ є непрямим податком. Щоб до кінця розібратися, що таке ПДВ, після визначення ставок цього податку, необхідно познайомитися з такими поняттями, як податкове зобов'язання та податковий кредит (вхідний ПДВ). Але на цих поняттях ми зупинимося трохи пізніше.

Об'єкт оподаткування ПДВ — це будь-які операції з надання послуг, продажу товарів та здійснення робіт на митній території України. Водночас важливо зазначити, що цей податок стосується не тільки українців, але і нерезидентів, не тільки товарів і послуг, які виробляються на території України, але також ввезення або вивезення товарів за межі України.

Платник ПДВ — це будь-яка особа, яка проводить або планує проводити господарську діяльність.

Сьогодні Податок на додану вартість визначається Податковим кодексом України, а також окремими законами України та підзаконними актами.

Ставки ПДВ в Україні

Ставка ПДВ в Україні може бути різною, наприклад: 20%, 14%, 7% і 0%. Зупинимося на кожній із них докладніше.

• Ставка ПДВ 20% — обкладається більшість товарів і послуг, інші процентні ставки є, імовірніше, винятком (ст. 193.1-а ПКУ) 
•  Ставка ПДВ 14% — сільськогосподарська продукція, яка ввозиться на територію України або поставляється на території України. Чіткий перелік видів цієї продукції визначено в ст.193.1-г ПКУ.
• Ставка ПДВ 7% — менш поширена відсоткова ставка, платники якої визначені в ст.193.1-в ПКУ. Наприклад, це ліки, медична техніка, послуги з показу театральних, музичних та інших постановок, прем'єри кінофільмів, виставки, екскурсії, деякі послуги готельного бізнесу та ін.
• Ставка ПДВ 0% — перелік всіх товарів і послуг, на продаж яких діє нульова ставка ПДВ позначений в ст.195 ПКУ. Це вивезення за кордон товарів в різних митних режимах: безмитної торгівлі, вільної митної зони, режимі експорту. На поставку деяких видів товарів: для заправки або забезпечення морських і повітряних суден, космічних кораблів і носіїв, наземного військового транспорту, а також магазинах безмитної торгівлі лише для громадян, які виїжджають та ін.

В ст.196 ПКУ є перелік послуг і товарів, які зовсім не обкладаються ПДВ. Не є платниками ПДВ ФОП та юридичні особи, які завезли в країну товари на суму до 150 Євро, що займаються страхуванням, роялті, дивіденди, не обкладаються ПДВ нараховані заробітні плати та ін.

Як порахувати ПДВ

Для того щоб зрозуміти як вирахувати ПДВ, необхідно розібратися з поняттями податковий кредит з ПДВ і податкові зобов'язання.

Податковий кредит з ПДВ і податкове зобов'язання

Податкове зобов'язання (вихідний ПДВ) — уся сума ПДВ, сплаченого покупцем за певний період у складі послуг, робіт чи товарів.

Податковий кредит абсолютно не пов'язаний з кредитуванням. Податковий кредит з ПДВ — це сума, на яку платник ПДВ має законне право зменшити податкове зобов'язання. Через те, що податковий кредит дає змогу знизити надходження в бюджет підприємцям, за податковим кредитом з ПДВ завжди дуже пильно стежить податкова інспекція.

Як розрахувати ПДВ: приклад

Щоб зрозуміти, як розрахувати ПДВ, розглянемо найпростіший приклад. Підприємство — платник податку на додану вартість за ставкою 20%. Компанія займається пошиттям і реалізацією спортивних костюмів.

Припустимо: вартість 1 костюма 1000 грн без урахування ПДВ. Всього за місяць продали 100 костюмів, тобто на 100 000 грн. З урахуванням дійсної для цього підприємства ставки ПДВ 20%, обсяг продажів з урахуванням ПДВ складе 100 000 грн + 20% = 120 000 грн. Сума ПДВ з усього обсягу продажів за місяць складає 20 000 грн. Ця сума — податкове зобов'язання з ПДВ (НОБ)

Одночасно з цим, за той же місяць, підприємство закупило у свого контрагента (який також платник податку на додану вартість) тканин на суму 78 000 грн з урахуванням ПДВ. Сума ПДВ, яка входить у цю покупку становить 13 000 грн. Це і є сума податкового кредиту (НКР).

Нарахування ПДВ до сплати в бюджет відбувається за формулою: НОБ - НКР = 20 000 грн – 13 000 = 7000 грн.

У разі, якщо показники податкового зобов'язання та податкового кредиту збігаються, то підприємство повністю компенсує ПДВ. Але, звичайно ж, не все так просто, як здається на перший погляд.

Податкові накладні та звітність з ПДВ

Основою розрахунку податку на додану вартість до сплати в бюджет є дані Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) і Податкова декларація. Після кожної покупки або продажу компанія-платник ПДВ зобов'язана виписати і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.

Реєстрацію податкової накладної потрібно зробити в термін до 10 днів з моменту отримання коштів або отримання товару. Інакше Вам загрожують штрафи від 10 до 50% (залежно від терміну прострочення) від суми ПДВ з цього платежу. Після її реєстрації податкова накладна обов'язково повинна бути зазначена у звіті, інакше Вам також загрожує штраф.

Щоб податкова інспекція визнала розмір Вашого податкового кредиту з ПДВ, має відбутися одразу 2 події:

• податкова накладна повинна бути зареєстрована в ЄРПН;
• потрібно дотримуватися правила першої події (зважаючи на те, що сталося раніше):
• отримання товару, робіт або послуг;
• списання коштів за товари або послуги з рахунку підприємства;

Звітність платник податку на додану вартість здійснює в електронній формі або за допомогою спеціалізованих програм (Артзвіт, M.E.Doc та інші) або через кабінет платника на сайті податкової інспекції. За допомогою цих програм поповнюється спецрахунок з ПДВ, контролюється реєстрація податкових накладних з боку Вас і Ваших клієнтів, відправляються і отримуються документи від контрагентів, надсилаються звіти в податкову.

Щомісяця, протягом 20 календарних днів, платник податку на додану вартість зобов'язаний подавати в електронній формі звітність з ПДВ. Останнім днем здачі звіту, наприклад, за лютий 2021 року був понеділок 22 березня (20 березня — субота, а перенесення йде на наступний найближчий робочий день). Документ звіту називається «Декларація з ПДВ».

Згідно зі ст. 203.2 ПКУ податок на додану вартість, який підлягає до сплати в бюджет і задекларований, необхідно «сплатити» протягом 10 днів з моменту подачі «Декларації з ПДВ».

За несвоєчасної реєстрації податкових накладних, різночитання в ЄРПН та Декларації з ПДВ якраз і виникають неузгодженості, перенесення мінусів на наступний звітний період, штрафи. На результат може вплинути усе, що завгодно: від збою в роботі Вашої комп'ютерної програми до «зависання» серверів податкової в не надто відповідний момент.

Платники ПДВ

Є також додаткові складності, про які ми розповімо далі, а щоб розібратися з ними, треба зрозуміти, хто є платником ПДВ, а хто — ні.

Давайте спочатку розбиратися, хто є платником ПДВ. Платники ПДВ — це:

• в обов'язковому порядку:
• на загальній системі оподаткування юридичні особи та ФОП, якщо за останні 12 місяців їхній дохід склав понад 1 млн грн (ст. 181 ПКУ);
• у разі зміни спрощеної системи на загальну, якщо за останні 12 місяців сума операцій оподатковуваних ПДВ перевищила поріг у розмірі 1 млн грн.
• Добровільно: 
• юридичні особи та ФОП на спрощеній системі оподаткування, якщо вони належать до 3 групи, яка передбачає ставку Єдиного податку 3%;
• під час переходу з 1 і 2 групи спрощеної системи оподаткування на 3 групу зі ставкою ЄП 3%;
• юридичні особи 4 групи.

Неплатники ПДВ

Не платять ПДВ на загальній системі оподаткування невеликі підприємства, у яких річний дохід сумарно не перевищує 1 млн грн. Також не зобов'язані платити ПДВ підприємці на спрощеній системі оподаткування, за винятком тих, які перераховані вище.

Реєстрація платника ПДВ

Процедура реєстрації платника ПДВ відбувається лише в електронному вигляді, і вона досить проста. Потрібно подати до податкової заяву за формою № 1-ПДВ, щоб Вашу компанію внесли до Реєстру платників ПДВ.

Вам знадобиться зайти у свій Кабінет на сайті Вашої податкової інспекції та вибрати форму F1310108 у меню «Ведення звітності».

Під час заповнення необхідно вказати:

• причину реєстрації ПДВ (вибрати варіант зі списку); 
• реєстраційні дані ФОП або юридичної особи;
• для ФОП та юросіб на загальній системі оподаткування, які перевищили ліміт доходу за рік в 1 млн грн знадобиться вказати дату, коли відбулося перевищення;
• можна вказати дату отримання бажаної реєстрації ПДВ, але це не обов'язково.

Окремо потрібно згадати строки подання, протягом яких у різних ситуаціях необхідно написати заяву на реєстрацію платником ПДВ (усі згадувані терміни — це календарні дні):

1. Добровільна реєстрація нових підприємств: якщо Ви плануєте в поточному місяці стати платником ПДВ, необхідно подати заяву за 10 днів до 1 числа цього місяця.
2. Якщо Ви переходите на 3 групу спрощеної системи оподаткування з ПДВ із загальної системи — не пізніше 10 днів до початку кварталу, в якому перейдете на 3 групу.
3. Якщо Ви переходите на загальну систему зі спрощеної, без перевищення ліміту в 1 млн грн — якщо Ви плануєте в поточному місяці стати платником ПДВ, необхідно подати заяву за 10 днів до 1 числа цього місяця.
4. Якщо Ви переходите на загальну систему зі спрощеної, перевищивши ліміт в 1 млн грн — за 10 днів до початку місяця переходу на загальну систему. У цій ситуації не варто подавати заяву надто заздалегідь — може статися ситуація, коли платником ПДВ Ви станете до зміни системи оподаткування.
5. Змінюєте в 3 групі ставку Єдиного податку на 3% (замість 5%) — не пізніше 10 днів до місяця зміни процентної ставки.
6. Перевищення ліміту річного доходу в 1 млн грн — у Вас є 10 днів на подачу заяви в тому місяці, який слідує за місяцем перевищення ліміту доходу. Тут дуже важливо все зробити вчасно — інакше Вам загрожують штрафи від 25% за весь період, коли підприємство працювало без ПДВ, хоча повинно було працювати з ПДВ.
   
   

Якщо не буде причин для відмови, через три дні після подачі заяви підприємство отримує 12-значний ІПН (індивідуальний податковий номер) і вноситься в Реєстр платників ПДВ.

Важливо! Під час закриття підприємства потрібно знятися з реєстрації платником ПДВ. Зміна назви або адреси потребують подачі заяви про зміни в Реєстрі платників ПДВ.

Платник ПДВ купує товар у неплатника ПДВ

Для повноти розуміння особливостей сплати та нарахування ПДВ розглянемо ситуацію, коли платник податку на додану вартість купує товар або послугу в неплатника. Необхідно зазначити, що закон не забороняє платникам і неплатникам ПДВ торгові взаємини.

Якщо продавець не є платником ПДВ, то усі товари він продає без нарахування ПДВ і не виписує податкові накладні. А отже, для покупця платника ПДВ не виникає податковий кредит. Компенсації податку на додану вартість у поточному звітному періоді з цієї покупки у покупця не буде.

У зворотній ситуації, коли неплатник ПДВ купує у платника ПДВ, останній сплатить всю суму за товар разом з ПДВ і не має права ні на які компенсації.

Як перевірити платника ПДВ

Вам може знадобитися перевірити, чи є платником ПДВ Ваш клієнт. Це можна зробити в Реєстрі платників ПДВ

Насправді все дуже просто. Щоб знайти платника ПДВ в реєстрі або дізнатися, чи платник ПДВ особа чи ні, знадобиться заповнити одне (або всі) з трьох полів і натиснути на кнопку «Пошук». Для здійснення повторного пошуку натисніть кнопку «Очистити». За бажання зберегти результати пошуку натисніть кнопку «Завантажити результати».